1992/93: «Сіріус» – команда «тренерська», Рябоконь і Чуйченко – в найкращих бомбардирах

• прем’єрний сезон аматорського футболу Незалежної України • на старті 82 команди, розділені на 6 зон • найкращий бомбардир ‒ Сергій Акименко («Шахтар» Сніжне) — забив 23 м’ячі • спільний рекорд Золотоноші та Бородянки • у турнірі взяли участь майбутні збірники, а також володар «Золотого м’яча» • перша тренерська команда Петракова • підвищилися в класі Надвірна, Тисмениця, Бородянка, Жовті Води, Куп’янськ, Судак •

Читайте також: 1992/93:

Частина 1: яскравий «Бескид» Краснецького, презентація Максим’юка, українська зірка для MLS

Частина 2: підвищився в класі «Хутровик», заявив про себе Нагорняк, серед аматорів змагався Шарій

Частина 3: «Гарт» Жиліна, дебют Шовковського, Ващука та Дмитруліна, рекордна розгромна перемога

«Мріємо про Вищу лігу», ‒ говорив в одному з інтерв’ю президент футбольного клубу «Сіріус» та однойменного комерційно-виробничого підприємства Володимир Соколов. Однак старт сезону в одного з фаворитів Групи 4 не задався. «Сіріус» під керівництвом Стефана Лементарьова послідовно поступився 1:2 донецькому «Вуглику» та ровенківському «Авангарду», опинившись серед аутсайдерів.

Як свідчив у своїй книзі «Жовтоводський футбол» Микола Меркушов, уже невдовзі Лементарьова замінив новий головний тренер ‒ Спиридонов, причому Володимира Михайловича порадив особисто куратор чемпіонату України, співробітник ФФУ Анатолій Коньков (легенда «Динамо» та збірної).

Володимир Спиридонов суттєво обновив склад, запросивши з Херсонської області низку новачків (річ у тім, що до цього він очолював там каховський «Меліоратор» і добре знав місцеві кадри). У дебютному матчі нового головного тренера «Сіріус» обіграв на виїзді «Донбаскрафт», перше коло завершував четвертим із 2-очковим відставанням від лідерів, а в підсумку зумів обігнати всього на одне очко ровеньківський «Авангард» і здобув путівку в Перехідну лігу.

Зірка – Олександр Рябоконь

29-річний універсал прибув у «Сіріус» із «Меліоратора», де раніше працював Спиридонов. Незважаючи на основне амплуа захисника, Рябоконь виконував у команді значно ширший обсяг робіт, зокрема, багато та зі смаком підключався на стандарти. Оформив дубль у ключовому матчі з «Авангардом», павлоградському «Гірнику» забив тричі, а в матчі з іще одним потенційним конкурентом – «Вагонобудівником» ‒ записав на свій актив єдиний у грі переможний гол. «Сіріус» називають зараз «тренерською» командою – Олександр Рябоконь пізніше прославився роботою з «Борисфеном», «Львовом», «Десною», а Сергій Лавріненко – з «Зіркою» та «Інгульцем». Обидва визнавалися найкращими в своїх змаганнях Всеукраїнським об’єднанням тренерів з футболу. У сезоні 1992/93 Рябоконь відзначився 12 голами – як і кадровий форвард Мартинов.

Хто, крім Рябоконя, яскраво виступив у сезоні 1992/93 четвертої зони? «Сіріус» із «Меліоратора» отримав дуже якісне посилення, і серед новачків Спиридонова був і майбутній лідер атак жовтоводців. 28-річний Юрій Мартинов мав чималий стаж виступів у херсонському «Кристалі», а після короткого відрядження в познанську «Варту» повернувся в рідну область. Із Каховки Мартинов перебрався в «Сіріус», де набив 12 м’ячів (на відміну від Рябоконя, більшість з гри). Через два роки, вже нападником «Зірки-НІБАС», Мартинов отримав запрошення в національну команду, зігравши за Україну провальний матч кваліфікації Євро ’96 у Хорватії (0:4). Наступну гру – вдома з віце-чемпіоном світу Італією – Юрій дивився з лави запасних і більше в збірну не викликався.

Також немало пограли на всеукраїнському рівні воротарі Борис Ткачов (ФК «Миколаїв») і Ігор Хіманич («Факел» Варва), а також захисник Олег Мішенін – вихованець «Дніпра-75», який немало пограв за тернопільську «Ниву» в Вищій лізі, а його колега Дмитро Воробйов пограв у чемпіонатах п’яти країн, зокрема – в «Ворсклі», кам’янській «Сталі» та казахському «Атирау». В цілому ж, незважаючи на те, що «Сіріус» був «командою під завдання», в його складі розкрилося чимало молодих гравців. Сергій Лавріненко та Сергій Таран, які починали грати в наступному сезоні, нині вже працюють разом у тренерському штабі «Інгульця».

Цікавих гравців можна було зустріти і в інших командах. Особливо у цьому плані варто відзначити куп’янський «Металург» під керівництвом Юрія Габрієлова – там зібралося чимало молодих гравців. Найбільш відомим, напевно, став воротар Андрій Вісковатов ‒ багато років пограв за місцевий «Оскіл», харківський «Арсенал» і мелітопольський «Олком», не загубилися й інші. А 32-річний Ігор Сіроштан, який у «Металурзі» був ще гравцем, пізніше очолював друголіговий «Оскіл».

Із олександрійського «Кранобудівника» вийшов відомий в майбутньому арбітр і спостерігач Валерій Курганов. За маріупольський «Вагонмаш» грав відомий у майбутньому місцевий тренер Едуард Хавров – переможець змагань дублерів, головний тренер «Інгульця» та кількох інших професіональних клубів. Його одноклубник Олег Червяк пізніше успішно грав за «Систему-Борекс».

«Гірник» із міста Горішні Плавні (тодішній Комсомольськ) під керівництвом Бориса Ліпіна зібрав досить перспективний ігровий ансамбль. Чимало на високому рівні пограв воротар Юрій Хрієнко («Поліграфтехніка» Олександрія, вінницька «Нива», «АДОМС» і «Кремінь»), якому на той час було ще 16 років. Не загубилися Олег Головань («Металург» Запоріжжя, «Кривбас» Кривий Ріг, «Сталь» Кам`янське), Вадим Калуцький («Ворскла» Полтава, «Поліграфтехніка» Олександрія, «Титан» Армянськ, «Електрон» Ромни, «Нива» Тернопіль). Тут же встиг пограти нинішній начальник команди «Скорук» Максим Мирний, а також багаторазовий чемпіон і володар Кубка України з футзалу, збірник Раміс Мансуров.

Портрет лауреата – «Сіріус» (Жовті Води)

Зона 4

Підсумкове становище команд

Найкращі бомбардири: Юрій Гатилов («Вуглик» Донецьк), Сергій Чуйченко («Цементник» Балаклія) — 14

Артур Валерко, Sport Arena.

P.S. Ті, хто цікавиться тематикою аматорського футболу в Україні, можуть дізнатися значно більше в книгах:

• Сергій Загоруйко, Микола Моторний і авторський колектив. ААФУ – 20 років. Ми піклуємося про майбутнє українського футболу! ‒ Київ, 2019

• Василь Гнатюк, Сергій Чурса. Чемпіонати та розіграші Кубку України серед аматорських команд 1992 – 2019 рр. ‒ Кам’янське, 2021

• Юрій Ландер і авторський колектив. Футбол в Україні. Щорічники від 1992 року – Харків, 1992-2022.