Агрон (Великі Гаї): гранд Тернопільщини, старожил ААФУ, очолюваний підопічним Лобановського та Яворського

Агрон ось уже п’ять років не відпускає титул найкращого аматорського клубу Тернопільщини. Клуб зібрав вражаючу колекцію обласних титулів і трофеїв. А на всеукраїнському рівні три сезони поспіль виходив у плей-офф і має хороші шанси пробитися в стикові чемпіонські матчі й цього разу. То до чого ж прагне стабільний гранд?

В інтерв’ю для сайту Sport Arena та Асоціації аматорського футболу головний тренер ФК Агрон (Великогаївська ОТГ) Сергій Богородіченко розповів про таке:

• як Агрон готується до весняної частини сезону;
• чого прагне в чемпіонаті України серед аматорів;
• як оцінює дебют у Кубку України та чого не вистачило в драматичній серії пенальті;
• чому навчився в Вищій лізі, Динамо Лобановського та Німеччині.

«Підготовку Агрон розпочне в лютому. Спаринги будуть, у тому числі, з клубами Першої та Другої ліг ПФЛ»

– Сергію Анатолійовичу, як Агрон розпланував свою передсезонну роботу?

– На даний момент ми ще відпочиваємо, попередньо заплановано збір на початок лютого. Готуватися плануємо за рахунок товариських матчів, про які маємо домовленості з різними професійними клубами. З 2 лютого збираємося, 8-го числа запланували товариську гру з обласною командою Збараж. 11-го числа у нас заплановано товариську гру з хмельницьким Поділлям. Далі – 21-го із Самбором-Нивою-2, 26-го – з тернопільською Нивою, 1 березня – з Прикарпаттям-Благом, 7 або 8 березня і 13-го – з Агробізнесом.

Читайте також: Агротех (Тишківка): рекордсмени Кубка України, загальнодержавна слава, кавуни, часник і персики

– Чи проводили традиційний новорічний турнір?

– Ні, цього року не проводили, оскільки часу трохи менше – стартуємо раніше. У 20-х числах березня мають бути перші матчі.

– Найголовніше питання: хто пішов, хто прийшов, на які позиції, кого шукаєте?

– На даний момент без змін: ніхто ще нікуди не пішов. Нових футболістів будемо переглядати, не хотів би зараз озвучувати щось по прізвищах.

Читайте також: ФК Миколаїв: делегація в Будинку футболу, думки про підвищення в класі та бомбезний формат

– На які позиції хочете посилення?

– У принципі – лінія півзахисту і напад. Подивимося футболістів. Загалом на даний момент команда повністю укомплектована, точково подивимося саме напад і півзахист.

«Виграли чемпіонат і Кубок Тернопільщини, а от Суперкубку доведеться зачекати»

– Підсумовуючи 2025 рік, розкажіть, будь ласка, про виступи в обласних змаганнях. Що вдалося здобути, які результати?

– На рівні області ми стали чемпіонами в досить важкій боротьбі й також виграли Кубок області у 2025 році. Це, в принципі, всі змагання, які проводилися у 2025 році.

– А Суперкубок планується провести за підсумками 2025 року чи його скасували?

– Наскільки я знаю, планується на початку чемпіонату 2026 року, але коли саме – поки що інформації немає.

– Агрон вперше в історії зважився стартувати в кубкових змаганнях, причому відразу не в ААФУ, а в УАФ. По пенальті програли Колосу в Полонному. Як оціните дебют у Кубку України серед професіоналів?

– Очікували більшого, звісно. Хотілося пройти якомога далі, але, на жаль, грали на виїзді, зіграли внічию, і лише серія 11-метрових розставила все по своїх місцях – не так, як нам хотілося. Якщо чесно, є певне розчарування Кубком України, бо все-таки хотілося пройти трохи далі. Власне, ми ж і довели свій рівень, у чемпіонаті обігравши Колос (4:1).

– Не було відчуття, що, не граючи в Кубку України серед аматорів, дуже важко тягнути й Кубок України серед професіоналів? У вашого клубу просто не було ніколи досвіду таких змагань на всеукраїнському рівні.

– Ні, такого відчуття не було. У нас рік насичений: багато матчів і в аматорських змаганнях, і в чемпіонаті області, і в Кубку області. Тому, з точки зору навантаження, у нас досить щільний графік – середа-неділя або середа-субота. Завантажені повністю, я б так сказав.

«До нас влітку долучилися кілька чемпіонів України, отже, вони й повинні нам додати результативності»

– Говорячи про чемпіонат України серед аматорів, не можна не відзначити дуже незвичну щільність у вашій групі цього сезону. Адже коли таке було, щоб за один-два тури можна було змінити не одну позицію, а п’ять–шість одразу?! Як оціните цю конкуренцію і загалом Групу 1 у контексті новачків і старожилів?

– Хороші новачки додалися, команди-старожили також хорошого рівня. Власне, це й виливається в таку щільність у турнірній таблиці. Хороші суперники, хороший рівень – це закономірно. Команди більш-менш рівні за класом, боротьба дуже запекла, ніхто не хоче віддавати очки чи комусь щось дарувати. Відповідно, маємо такі невеликі розриви у верхній частині таблиці.

Читайте також: Символічна збірна ААФУ літньо-осінньої частини сезону 2025/26, де є Манастирний і інші гравці Агротеху

– Як оціните матчі проти суперників із верхньої половини таблиці? Адже Агрон умудрився обіграти в гостях і Дністер (2:1), і ФК Миколаїв (2:0).

– Це добре, але все одно залишилося відчуття, що ми не все взяли, що змогли. Знаєте, у нас склалася така ситуація: в рамках чемпіонату області у другій частині сезону нам доводилося грати по дві гри на вихідних. Тобто одну гру – в чемпіонаті області, іншу – в чемпіонаті України серед аматорів. Це негативно вплинуло на деякі результати, бо доводилося робити певні акценти саме на чемпіонат області.

І, на жаль, у чемпіонаті України були матчі, де через ігри два дні поспіль не всі футболісти могли витримати такий графік – десь через це й втратили очки. А якщо говорити про команди з верхньої частини таблиці, то матчі були хороші, бойові. Думаю, хто що здобув – той це заслужив на футбольному полі.

– З однієї сторони, Агрон показав боєздатність на фоні головних конкурентів. З іншої – у вас наразі нема підсилення. Тоді яке завдання буде на весняну частину сезону?

– Завдання ставитимемо максимальні – намагатимемося перемагати в кожному матчі, а результат покаже, до чого ми дійдемо. Дуже хочеться зробити крок далі. Останні три роки команда зупиняється на стадії чвертьфіналу – програвали або чемпіону, або віце-чемпіону. Хотілося б уже пройти цей рубіж.

Читайте також: ФК Рокита: лідерство в дебютному сезоні, Ярмаш, Сапай і нові імена, трофейний успіх на Полтавщині

– При цьому відчувається, що в суперників більше можливостей у кадровому плані: є команди зі Львівщини, де багато ліг, є професійні клуби, є нові учасники, які можуть собі дозволити запрошувати нещодавніх професіоналів. А у вас поки немає підсилення. Це не турбує, чи ви бачите внутрішній потенціал, який може дати команді поштовх?

– Ви знаєте, до нас влітку долучилися кілька футболістів – чемпіонів України серед аматорів (мова про трьох екс-гравців Дністра – це захисник Мостовий, півзахисники Білик і Федчишин, – прим. Sport Arena). Ми на них розраховуємо і, думаю, саме ці люди повинні додати нам у результативності. Сподіваюся, що ми перейдемо рубіж чвертьфіналу.

– Але при цьому індивідуальні показники футболістів знизилися: Гром’як уже не претендує на першість серед найкращих бомбардирів, Семенець також провів сезон далеко не з оптимальною результативністю.

– Будемо взимку підтягувати всі показники – мається на увазі провести хорошу підготовку. Сподіваюся, це дасть свої плоди вже в другій частині чемпіонату України.

«У Лобановського не було «випадкових» людей»

– Ви ж знаєте стереотипи про аматорський футбол: «бий-біжи», Route 1, «півзахист під мостом, а м’яч літає». Були суперники з особливим почерком цього сезону, на кого варто подивитися?

– Мені здається, команди з верхньої частини таблиці всі по-своєму цікаві. Не забуваймо, що в нашій групі грає і чинний чемпіон України, і львівський Миколаїв – команда, яка вигравала Кубок України. Суперники досить високого рівня, проти них завжди доводиться щось вигадувати: переглядати їхні матчі, готувати певні тактичні моменти, стандарти, додавати щось до гри, щоб була родзинка і щоб можна було за рахунок таких деталей забити на один гол більше, ніж суперник.

– Ми говоримо про клас суперників, а я питаю саме про стиль. В ігровому плані були цікаві знахідки, відкриття? Хтось здивував манерою гри чи особливо талановитими футболістами?

– Мені сподобалася гра Дністра (Заліщики). Команда організована, показує цікавий атакувальний футбол.

– Сьогодні багато говорять про «перегрів» молодих талантів і тиск великих клубів. Ви свого часу потрапили в систему Динамо саме в період «золотого» повернення Лобановського. Як це – відчувати себе частиною того «космічного» механізму, коли ти ще вчора грав у провінції?

– Знаєте, це було справді схоже на вихід у відкритий космос. Я дебютував у Вищій лізі у 17 років, а невдовзі опинився поруч із тими, хто громив Барселону та Арсенал. Але головне, що я виніс з того часу: чудес не буває. У Лобановського не було «випадкових» людей. Багато хто думає, що можна просто одного разу «потрапити на очі» тренеру і прокинутися зіркою, як у кіно. Насправді ж той же Гусин чи Несмачний проходили через жорстке сито Динамо-2.

Для нас, молодих, найбільшою мотивацією було просто бачити Валерія Васильовича на трибунах під час матчів Першої чи Другої ліги. Коли ти знаєш, що Метр стежить за кожним твоїм кроком, зайвих слів не потрібно. Це була школа на все життя: конкуренція божевільна, у резерві зібрані найкращі не лише з України, а й з усього СНД. Там ти або стаєш «роботом» у хорошому сенсі – витривалим і дисциплінованим, – або просто не витримуєш темпу.

– Ви працювали з величезною кількістю знакових фігур: від Онищенка до Яворського. Якщо спробувати сконструювати «модель ідеального тренера» на основі вашого досвіду, які риси ви б запозичили у цих легенд для сучасного футболу?

– Мені пощастило збирати цей пазл по частинах. Від Володимира Онищенка я б узяв фанатичну увагу до деталей – він був неймовірним тактиком, для якого дрібниць у грі просто не існувало. У Валерія Зуєва – його рідкісний дар «відчувати» гравця, бачити прихований талант там, де інші пройдуть повз.

Окремо виділю Ігоря Яворського – це про характер. Його безкомпромісність, здатність виходити на поле проти будь-якого авторитету без тіні страху – це те, чого часто бракує сьогодні. Власне, він і дав мені, школяру, шанс у дорослому футболі, випустивши проти Зірки. І, звісно, не можна забувати про Віктора Кащея, який вчив нас самій основі – бачити футбол серцем. Також, з великою повагою та вдячністю, хочу згадати свого першого тренера Валерія Олексійовича Дорошенка, який виховував мене з самого дитинства, який багато доклав зусиль задля формування мене як футболіста так і як особистості.

Ідеальний тренер сьогодні – це якраз симбіоз такої залізної тактики та глибокої емпатії до гравця.

– Ваша кар’єра мала цікавий поворот: від перспектив у Динамо та донецькому Металурзі до виступів у німецькій Оберлізі. Дивлячись назад, чи не вважаєте ви свій закордонний етап «втраченим часом» для великої кар’єри в Україні?

– У футболі важко говорити в умовному способі. Так, можливо, мені десь забракло агентської підтримки, щоб зачепитися за вищий дивізіон у Німеччині, але я їхав туди свідомо. Пограти в німецькій системі, навіть на рівні Оберліги, – це колосальний досвід. Хоча, звісно, багато хто з моїх земляків казав, що в Києві мене «перетворили на робота», зламавши мій стиль творчого півзахисника.

Правда в тому, що в Динамо я навчився дисципліни, а в Німеччині – професійному ставленню до себе. Коли я повернувся у 2005-му, пріоритети змінилися через сімейні обставини, але любов до гри нікуди не зникла. Саме тому я зараз в Агроні.

– Ну і наостанок давайте розкажемо про Агрон. Хто підтримує цей клуб і які в нього перспективи?

– Це, звичайно, насамперед президент клубу Юрій Романович Березовський – власник аграрної компанії Агрон.

Також це почесний президент Олег Андрійович Кохман – голова Великогаївської ОТГ та його заступник Галина Іванівна Кравченюк, люди, які докладають дуже багато зусиль задля того, щоб команда повноцінно функціонувала, а спорт був невід’ємною частиною життя Великогаївської громади, адже всі ми знаємо мудрість – «В здоровому тілі – здоровий дух!»

Степан Романович Гуля – начальник команди, людина, яка займається всіма організаційними питаннями ФК Агрон: виїздами, прийомами, загальною організацією життєдіяльності клубу й  виконує дуже великий обсяг роботи. Також хочу подякувати за підтримку нашої команди «Коморі КС» та їх власникам Івану і Степану Зазулякам; Роману Заставному; Анатолію Бучинському; Андрію Дідику; Василю Скочеляс; Олегу Дармограй; магазину «Каштан» та Володимиру Ориничу; ТОВ «Енерджі»; магазину «Смаколик»; магазину «МІХ маркет»; магазину «На Домах» та Ігорю Головачу; Олегу Бучинському; Віктору Стадник.

Мене надихає їхній максималізм. Статус гранда на рівні області – це добре, але мені хочеться довести, що ми можемо бути конкурентними і на всеукраїнському рівні. Це мій спосіб реалізувати той невичерпаний потенціал, який залишився з часів Вищої ліги.

Агрон (Великі Гаї, Тернопільська обл.)

• Рік заснування: 2016
• Кольори клубу: червоні
• Стадіон: “Центральний”, село Великі Гаї (вміщує 1500 глядачів)

Керівництво та тренерський штаб

Почесний президент: Кохман Олег Андрійович
Президент: Березовський Юрій Романович
Головний тренер: Богородіченко Сергій Анатолійович
Начальник команди: Гуля Степан Романович

• Досягнення

Чемпіон Тернопільської області 2017, 2018, 2019, 2021, 2022, 2023, 2024 та 2025 років.
Володар Кубка Тернопільської області 2019, 2021, 2023, 2024 та 2025 років.
Володар Суперкубка області 2020, 2022, 2023 та 2024 років.

• Статистика виступів клубу в ААФУ:

Рік	Місце	І	В	Н	П	М’ячі	О
Чемпіонат ААФУ
2018/19	5 (із 10)	18	9	6	3	28:16 (+12)	33
2019/20	3 (із 10)	18	8	7	3	19:22 (–3)	31
2020/21	7 (із 9)	16	5	3	8	15:22 (–7)	18
2021/22	1 (із 10)*	9	7	1	1	18:7 (+11)	22
2022/23	2 (із 7)	12	8	2	2	20:10 (+10)	26
	1/4	2	0	1	1	1:2 (‒1)	1
2023/24	3 (із 11)	20	9	5	6	29:21	32
	1/4	2	1	0	1	4:5 (‒1)	3
2024/25	3 (із 10)	18	10	4	4	32:20 (+12)	34
	1/4	2	0	1	1	1:4 (–3)	1
2025/26	2 (із 10)	9	5	3	1	13:7 (+6)	18
Всього		126	62	33	31	180:136 (+44)	219
Кубок ААФУ
Всього		0	0	0	0	0:0 (-0-)	0

* – турнір продовжується