Олімпія (Савинці): старожил змагань ААФУ, переможець обласних турнірів, кубкова сенсація

Дев’ятий сезон поспіль Олімпія з Полтавщини бере участь у змаганнях під егідою ААФУ. За цей час вона завоювала два комплекти бронзових медалей у чемпіонаті України серед аматорів, виграла Кубок ААФУ та двічі діставалася до фіналу, а на місцевому обласному рівні здобула 20 титулів і трофеїв.

У поточному сезоні команда також іде в зоні плей-офф і продовжує боротьбу за кубок. Додайте до цього повернення чемпіонського звання в Полтавській області – тож бесіда про Олімпію вийде справжньою історією успіху.

В інтерв’ю для сайту Sport Arena та Асоціації аматорського футболу головний тренер ФК Олімпія (Савинці) Олександр Безуглий розповів про таке:

• як Олімпія проведе зимову перерву;
• які зміни в складі вже відбулися;
• завдяки чому Олімпія прогриміла в кубках;
• хто підтримує клуб і звідки грецька назва;
• як пережила Олімпія найтяжчу втрату 2025 року.

«Основа команди зберігається, хоча втрати будуть»

– Олександре Івановичу, розкажіть, чи працює вже Олімпія, як розпланували підготовку?

– Так, ми почали займатися 17 січня. Поки що працювали суто в тренувальному режимі, проте в лютому отримаємо велику ігрову практику на Меморіалі Макарова.

Читайте також: Символічна збірна ААФУ літньо-осінньої частини сезону 2025/26, де є Манастирний і інші гравці Агротеху

– Ви опинилися в Група «А» з такими суперниками, як друголігове Полісся-2 (Житомир), обласна ФК Буча Фортуна, юнацькі колективи Оболонь U-19 (Київ), Колос U-19 (Ковалівка), Локомотив U-19 (Київ). Когось із цих суперників знаєте, з ними зустрічалися?

– Були ігри з Колосом, але ж це юнацькі команди, кожен рік у них новий склад. Ні з ким більше особливо не перетиналися.

– На Меморіалі Макарова у 2020 році ваша команда доходила до фіналу. Що зараз у вас на першому місці: турнірний результат чи, можливо, щось інше?

– Результат завжди важливий, хочеться вигравати. Але першочергове завдання — подивитися в іграх, хто в якій формі перебуває, хто як виглядає, подивитися новачків на цьому турнірі й уже за підсумками вирішити, з ким готуватися до сезону. Це буде основна мета цього турніру.

Агрон (Великі Гаї): гранд Тернопільщини, старожил ААФУ, очолюваний підопічним Лобановського та Яворського

– На Меморіалі Макарова у вас будуть потенційні новачки?

– Так, будуть.

– Які позиції плануєте підсилювати?

– Майже в усі лінії шукаємо новачків. Ми завжди в пошуку. У всіх лініях намагаємося, щоб була конкуренція, і ті, хто є в команді, не розслаблялися і усі були, умовно кажучи, в тонусі.

Зараз у процесі підготовки люди приїжджають на одне-два тренування. Поіменно нікого називати не буду, бо це не має сенсу. Вже після Меморіалу Макарова все буде зрозуміло.

– Тоді не дуже приємне запитання: втрати будуть значними? Хто вже офіційно пішов із команди?

– Офіційно пішли Єгор Коваленко, Валерій Луценко і, найімовірніше, у весняній частині змагань не допоможуть Вадим Хохлов і Естефано Соболь.

– А куди вони всі пішли?

– Останні троє, яких я назвав, — молоді хлопці. У них ще є можливість поїхати за кордон, тому вони в пошуках команд за межами України.

– А досвідчений півзахисник Коваленко?

– Коваленко… з ним ми вирішили припинити співпрацю, тому інформації про його подальші виступи в мене нема.

Агротех (Тишківка): рекордсмени Кубка України, загальнодержавна слава, кавуни, часник і персики

– Найбільше, як видно, втрати вдарили по середній лінії, та й у центрі оборони з можливим відходом Хохлова вибір трохи зменшиться. Ви шукаєте досвідчених футболістів чи, навпаки, хочете провести оновлення?

– Хочемо проводити омолодження команди, бо середній вік у нас уже досить серйозний — багато років граємо приблизно цим складом, хоча й були певні точкові вливання.

Водночас не виключаємо й запрошення досвідчених футболістів. Якщо це будуть люди, які реально зможуть нам допомогти, то на перегляді можуть бути як досвідчені, так і молоді гравці.

– Деякі інші команди вашого регіону почали кампанію із запрошення футболістів з інших областей. Ви теж відчуваєте кадровий голод в рамках однієї Полтавщини чи давно до цього готувалися і почали раніше?

– Ми цим займаємося давно. У нас уже не один рік є футболісти з двох регіонів, тому зараз хочемо більше переглядати футболістів з області, з регіону — підтягувати їх сюди, дивитися в тренувальному процесі, хто підходить.

Є, наприклад, футболісти, за якими ми спостерігали пів року, щоб вони в інших командах отримували ігрову практику. Зараз запрошуємо їх на турнір і дивимося, чи зможуть вони себе проявити.

Якщо ж і брати гравців з інших регіонів,  то тільки на очевидне підсилення.

– Оновлення складу зазвичай означає перебудову ігрових зв’язків, а ваша команда якраз славилася монолітністю. Не боїтеся, що через серйозне перезавантаження складу може зникнути зіграність, якою так славилася Олімпія?

– Якщо дивитися масштабно, то основа команди залишається, тому якихось кардинальних змін не буде.

Поступово будемо інтегрувати новачків на цьому турнірі, дивитися, хто підходить до нашої гри. Різких, радикальних змін ми не плануємо.

Кістяк зберігається, і на ньому, я думаю, ми будемо далі нарощувати «м’язи».

«Повернули собі чемпіонське звання на Полтавщині, тепер час взятися й за всеукраїнський рівень»

– Тоді давайте про минулий рік. Почнемо з обласних змагань. У вас в останні роки з’явилися серйозні конкуренти, але, наскільки я знаю, у 2025 році вам вдалося частково повернути колишні досягнення.

– Так, повернули собі чемпіонське звання. Хоча, як ви й самі знаєте, ФК Рокита — це команда, яка є лідером у нашій групі в чемпіонаті України серед аматорів. Будівельник (Кременчук) і ФК Лубни виступали у Кубку України серед аматорів. Тобто клуби з аматорських всеукраїнських змагань брали участь і на нашому обласному рівні.

– Судячи з появи нових конкурентів, зростає десь трішки футбол на Полтавщини?

– А нам і не бувало просто. Скажу так: на обласному рівні всі команди, навіть ті, що не мають високих амбіцій, виходять проти Олімпії як на останній бій. Ті ж ФК Лубни в підсумку в півфіналі Кубка області за сумою двох матчів нас обіграли.

ФК Миколаїв: делегація в Будинку футболу, думки про підвищення в класі та бомбезний формат

– Напевно, на всі фронти Олімпії десь не вистачало кадрів?

– Так, у деяких матчах, можливо, трохи не вистачало «глибини складу», десь бракувало свіжості. Але ми намагалися це компенсувати за рахунок злагодженості дій, зіграності складу, вольових якостей.

Першочерговим завданням для нас було повернути титул чемпіонів області — і це вдалося. А зараз уже всі сили спрямовуємо на чемпіонат України серед аматорів.

– Чемпіонат України у вас почався з дуже складного календаря: Авангард, ФК Рокита, ще одні ваші, скажімо так, сусіди – Стандарт, і володар титулів останніх сезонів – Агротех. Тобто старт без розкачки одразу висунув серйозні вимоги. Ви набрали чотири очки в цих чотирьох матчах. Задоволені цим відрізком чи за певних обставин могло бути краще?

– Могло бути по-іншому, але маємо те, що маємо. Я ще раз повторю: більше уваги приділяли обласним змаганням, які були вже на фінішній прямій, і там потрібно було вирішувати завдання.

Могли зіграти інакше, наприклад, з тим же Агротехом — ми програли 0:3, але все було до першого голу. Якби ми забили першими, все могло скластися інакше. Десь не вистачило фізики, десь трохи концентрації.

– Але після цього у вас пішла хороша серія. Не применшуючи рівень дебютантів, але обіграти, наприклад, Лозову в її нинішньому стані на своєму полі — це дуже серйозний результат.

– Так, 3:1 із Лозовою… У першому турі ми програли на виїзді Авангарду – 2:4. Ми тоді, скажімо так, дали їм шанс. Десь могло все й інакше скластися, але в нас із ними завжди чомусь дуже такі запеклі, важкі зустрічі. Тож після поразки в першому колі ми були налаштовані дуже серйозно на цю гру.

А вже після цього обласні змагання закінчилися, і в нас трохи розв’язалися руки — стало легше концентруватися саме на чемпіонаті України.

«Дійшли другий сезон поспіль до третього раунду Кубка України УАФ. Мріємо привезти в Миргородський район грандів»

– Кубок України серед аматорів у сезоні 2025/26 підніс чимало сюрпризів: повилітали деякі фаворити, навіть чинний володар трофею. А ваша команда з Карбоном (5:1, 1:1) і То4кою (7:0, 1:1), об’єктивно, не зазнала великих проблем. Це суто жереб чи й сила вашої команди тут зіграла свою роль?

– Думаю, тут зійшлися всі фактори. І фактор нашої команди та суперників, і те, що ці ігри проводяться в період, коли у нас не прив’язані дати до чемпіонату області. Це, можливо, і дало нам змогу більше зосередитися саме на кубкових матчах. Так склалося.

Я ж пам’ятаю, що з Карбоном ми грали не менш важко, ніж із тим же Агротехом (коли в чемпіонаті програли 0:3). Просто ми тоді забили Карбону те, що «не влетіло» тишківчанам, і в підсумку отримали результат. А за якістю гри можу сказати, що ці матчі були на однаковому рівні.

– Якщо залишити за дужками минулий сезон, коли Олімпія несподівано вилетіла вже в 1/8 фіналу, то виходить, що з останніх семи років шостий раз ви доходите до весняної стадії кубка. Тобто як мінімум до півфіналу! У чому секрет цього кубкового успіху Олімпії? І за рахунок чого команда настільки стабільно виступає в кубку за різних суперників і різних жеребів?

– Це наслідок системної, послідовної роботи команди і, зокрема, виграшів у Кубку області. Так воно якось склалося, що ми ще з часів, коли починали виступи на Полтавщині, стали кубковою командою, і воно так пішло далі.

ФК Рокита: лідерство в дебютному сезоні, Ярмаш, Сапай і нові імена, трофейний успіх на Полтавщині

– У вас було одразу три раунди у Кубку України УАФ. Розкажіть про враження від професійного турніру порівняно з аматорським і почнемо, напевно, з самого формату. Чи подобається вам, що допустили більше аматорських клубів?

– Цього року — справді кубок оновився. Але, як ви самі сказали, за рахунок того, що стало більше регіональних команд, у нас у суперниках були вперше й аматори, не лише дві професійні команди.

Я думаю, що додавання регіональних команд — це лише плюс для розвитку футболу. Так, можливо, на перших етапах рівень не завжди той, але це все одно дає командам досвід.

Ми цього року всі три свої матчі провели на своєму стадіоні в Миргороді, де приймаємо всі ігри аматорського чемпіонату й обласних змагань. Дуже хотілося грати саме вдома, бо в минулі роки в нас були проблеми з інфраструктурою. Зараз ми все підтягнули й змогли прийняти матчі тут.

Приймати тут професійні команди було дуже приємно. Видно рівень — і Другої ліги, і Першої ліги, і УПЛ, з ким ми зустрічалися минулого сезону. Різниця відчувається.

– При цьому треба віддати належне й тому, що у вас деякі гравці розкрилися з нового боку. Наприклад, Пругло у матчі проти друголігових Вільхівців парирував два пенальті. Загалом дуже сильний виступ з його боку.

– Так, він провів кілька непоганих матчів. Але стабільності йому ще не вистачає. Те саме було й минулого року: Міша – наш кубковий воротар, так би мовити, – з Кременем і Гірником-Спортом тоді показував чудову гру.

Тут питання стабільності, щоб він видавав все більше таких бенефісів, а все менше – ігор з помилками. Частково це можна списати на вік — йому лише 21 рік. Але досвіду Пругло вже набрався немалого, тому що і в кубку, і в ААФУ награв немало.

– Є такий прикрий момент у тому, що ви поступилися команді ФК Лісне, яка згодом знялася з чемпіонату ПФЛ. Тобто теоретично могли отримати іншого суперника або навіть технічну перемогу. У матчі з Лісним могли бути інші варіанти, чи в принципі ця поразка закономірна?

– У футболі могло бути все, я ж кажу. Ми пропустили перший м’яч із пенальті, але мали сили відігратися, створювали моменти. Це футбол — виграє той, хто забиває на один м’яч більше.

Загалом нашим виступом у кубку ми задоволені. Хотілося б краще, але, в принципі, нормально. Третій раунд — уже два роки поспіль нам підкорюється. Для аматорського клубу, чудовий результат. Будемо намагатися рухатися далі. Як я казав на початку розмови, ми стежимо за хлопцями в інших командах, залучаємо їх до тренувального процесу і будемо пробувати їх розкривати. А через кубок обов’язково мріємо привезти на нашу батьківщину когось із грандів.

«Чому назва команди – Олімпія? Справа ось у чому…»

– Чи планує Олімпія продовжувати виступати в обласних турнірах, де ваш клуб виграв все, що можливо, за ці роки?

– Справа в тому, що обласні турніри переходять на формат осінь–весна. Поки не зрозуміло, що буде в ці пів року до кінця літа: які змагання будуть, а яких не буде. Тому зараз я не можу дати чітку відповідь. Але якщо буде якийсь скорочений, піврічний, чемпіонат, то, ймовірно, ми розглядатимемо його більше як підготовку до чемпіонату й Кубку України.

– Можу сказати, що в інших областях, з ким я спілкуюся, гратимуть короткі весняні чемпіонати.

– Будемо дивитися, як усе складеться, і тоді вже прийматимемо рішення.

– Олімпія — один із головних старожилів всеукраїнських аматорських змагань. Що дав цей період вашій команді? Наскільки змінилися ваші футболісти за цей час? Адже багато хто починав у вас молодим гравцем, а зараз уже досить досвідчений. Як оціните цей відрізок?

– Думаю, багато хто набрався серйозного досвіду за ці роки. Через аматорську лігу пройшло багато команд, які згодом вийшли на вищий рівень. Є вже в УПЛ чимало клубів, яких ми пам’ятаємо по аматорах. З багатьма з них ми перетиналися саме в аматорських змаганнях.

Для хлопців це був великий футбольний досвід. Є в нас уже зараз і ветерани, хто завершив з футболом, але продовжує підтримувати команду. Є хлопці в армії. Всі вони – це Олімпія.

– Також уболівальники часто запитують про походження команди. Зокрема ті, хто тільки починає стежити за аматорським футболом, цікавляться: чому Олімпія? Що грецького у вашій місцині?

– Це було задовго до нас:) Команда існувала ще з 1976 року. Вона тоді так і називалася — Олімпія. Можливо, це якось пов’язано з Олімпіадою 1980 року. Точно сказати не можу. Я пам’ятаю, що Олімпій було кілька в нашій області — і районні команди так називалися.

– Тоді наступне запитання. Хто підтримує команду і який це бізнес?

– У нас у цьому плані нічого не змінилося. Команду підтримує Тетяна Михайлівна Ситник. Це бізнес у сфері сільського господарства. На тому, що було, ми й тримаємося.

– Також варто сказати, що в Олімпії – сімейна атмосфера. У вас у складі є син грає син пані-президентки клубу – нападник Анатолій Ситник. Що скажете про династію Олімпії?

– А що тут сказати? Анатолій Ситник з душею допомагає команді — і на футбольному полі, і поза ним. Він пройшов з Олімпією весь шлях і зробив великий внесок у розвитку клубу.

– Ваш давній соратник, колишній головний тренер Олімпії Олександр Іванович Кулик, помер в 2025-му на 50-му році життя. Як Олімпія пережила цю втрату? Розкажіть, якою людиною він був.

– Це було дуже важко. Ми болісно це пережили. Про Олександра Івановича в усіх залишилися тільки найкращі спогади. Це була людина слова. Він любив футбол всім серцем і досягнув із нашим клубом найвищої всеукраїнської звитяги – Кубка ААФУ. Думаю, знайдеться дуже мало людей, які могли б сказати про нього щось погане. Ми за ним дуже сумуємо, дякуємо за внесок у розвиток клубу й співчуваємо рідним і близьким Олександра Івановича.

Олімпія (Савинці, Полтавська обл.)

• Рік заснування: 1976
• Кольори клубу: чорно-білі
• Стадіон: «Старт» м. Миргород (вміщує 1500 глядачів)
• Керівництво та тренерський штаб:

Президент: Ситник Тетяна Михайлівна
Головний тренер: Безуглий Олександр Іванович
Тренери: Макаренко Євген Володимирович
Начальник команди: Галицький Дмитро Миколайович
Спортивний директор: Безугла Катерина Олександрівна
Адміністратор: Носенко Сергій Вікторович

• Досягнення:

Бронзовий призер чемпіонату України серед аматорів сезонів 2022/23, 2023/24.
Володар Кубка України серед аматорських команд 2019/20, фіналіст – 2020/21 та 2022/23.
Чемпіон Полтавської області 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2023 та 2025 років, віце-чемпіон – 2022 та 2024-го.
Володар Кубка Полтавської області 2014, 2015, 2016, 2017, 2018, 2020, 2022, 2023 та 2024 років.
Володар Суперкубка Полтавської області 2015, 2019, 2022 та 2023 років, учасник матчу 2024 та 2025 років.
Чемпіон Миргородського району 2012 року.
Володар Кубка Єдності 2021 року./
Фіналіст Меморіалу Олега Макарова 2020 року.

• Статистика виступів клубу в ААФУ:

Рік	Місце	І	В	Н	П	М’ячі	О
Чемпіонат ААФУ
2020/21	3 (із 11)	20	14	1	5	48:15 (+33)	43
	1/4	2	0	1	1	0:2 (–2)	1
2021/22	3 (із 10)*	9	7	0	2	21:7 (+14)	21
2022/23	4 (із 8)	14	6	4	4	24:14 (+10)	22
2023/24	1 (із 9)	16	11	2	3	33:13 (+20)	35
	1/2	4	2	0	2	6:6 (-0-)	6
2024/25	5 (із 10)	18	10	4	4	34:18 (+16)	34
2025/26	4 (із 9)**	7	4	1	2	15:10 (+5)	13
Всього		90	54	13	23	181:85 (+96)	175
Кубок ААФУ
2017/18	1/16	4	1	2	1	4:4 (-0-)	5
2018/19	1/8	4	1	1	2	4:5 (–1)	4
2019/20	Володар	10	8	1	1	18:6 (+12)	25
2020/21	Фіналіст	8	3	3	2	11:13 (–2)	12
2021/22	1/2*	4	3	1	0	10:1 (+9)	10
2022/23	1/2	8	2	4	2	11:4 (+7)	10
2023/24	1/2	6	3	1	2	8:5 (+3)	10
2024/25	1/8	2	0	1	1	4:5 (–1)	1
2025/26	1/2**	4	2	2	0	14:3 (+11)	8
Всього		50	23	16	11	84:46 (+38)	85

* ‒ на момент зупинки сезону 2021/22 через початок повномасштабних військових дій.

** – Олімпія продовжує участь у турнірі.