ФК Костопіль: перші медалі з 2007 року, виграні дербі, 95% місцевих у складі

Свого часу костопільський футбол мав суттєві досягнення: в 2004 році Торпедо брало участь у чемпіонаті України серед аматорів, у 1959 році Авангард вигравав чемпіонат Рівненщини, а Спартак, Колос, Горизонт, Ізолювальник, Торпедо та Штурм здобували обласні медалі. Проте тривалий час у міста взагалі не було представницької команди високого рівня.

Читайте також: ФК Брацлав (Вінниця): покупка Ниви, запрошення тренера з досвідом УПЛ і плани на Другу лігу

Все змінилося з появою ФК Костопіль, і ось вперше з 2007 року місто здобуває обласні медалі, вперше за 20 років дістається всеукраїнського рівня та планує подальший розвиток із залученням у футбол юних талантів.

В інтерв’ю для сайту Sport Arena та Асоціації аматорського футболу президент ФК Костопіль Олександр Дзюбак розповів про таке:

• як відроджували костопільський футбол;
• хто з відомих футболістів походить із Костопільщини;
• завдяки чому вдалося обіграти двох потужних географічних сусідів;
• чи буде в ФК Костопіль свій власний YouTube-серіал.

«ФК Костопіль хотіли створити ще перед повномасштабним вторгненням»

– Вперше із 2007 року місто Костопіль здобуває медалі чемпіонату Рівненської області, 21 рік у чемпіонаті України серед аматорів не було його представництва. Олександре Сергійовичу, як сприймаєте зараз, у 2026 році, цей шлях, який ви пройшли до того, щоб вивезти команду на всеукраїнський рівень?

– Як сприймаємо? Досить-таки позитивно. І далі будемо старатися показувати ще кращі результати. Фактично це тільки другий рік, як команда заснувалася, переформатувалася, відродилася. І це позитивно вплинуло і на місто, і на місцеву владу, і на самих футболістів. А вихід на всеукраїнський рівень — це те, чого хотілося спробувати від самого початку, коли ми заснували футбольний клуб.

– Розкажіть тоді, на яких основах стоїть цей клуб? Хто його підтримує, хто заснував у нинішньому вигляді і звідки черпаєте кадри?

– Ми хотіли створити команду ще перед повномасштабною війною, наприкінці 2021 року. Але тоді ми жили з передчуттям, що можливо, буде війна. Ми зустрічалися — я, як президент клубу, і Сергій Степанюк, це мій товариш, з яким ми разом грали у футбол і тренувалися. І тоді говорили так: це 21-й рік, давай подивимося, яка буде ситуація в Україні, тоді будемо думати, що робити. Почалася війна: 22-й рік — ні, 23-й — ні. У 24-му році, наприкінці 23-го, кажу: Сергію, давай усе-таки те, що запланували, щоб, як то кажуть, відповідати за свої слова. Будемо потроху щось створювати.

Читайте також: Олімпія (Савинці): старожил змагань ААФУ, переможець обласних турнірів, кубкова сенсація

Ми намагалися зібрати саме місцевих вихованців – як молодь, так і вже старших, за 30+, які грали в різних командах Волинської, Рівненської, Хмельницької областей, але не у нас. І так створили команду. Кадри черпаємо в основному зі своїх, місцевих. У нас є Костопільський ліцей-інтернат, звідки виходять юні спортсмени. І ми якраз пробуємо щороку підтягувати звідти 2-3-4 гравців.

Читайте також: Символічна збірна ААФУ літньо-осінньої частини сезону 2025/26, де є Манастирний і інші гравці Агротеху

Особлива подяка в.о. міського голови Костополя Давиду Олександровичу Дідуху та нашій громаді за підтримку – зокрема, за те, що команда має можливість грати та тренуватися на нашому стадіоні.

– Бачимо у вас дійсно багато досвідчених гравців: той же Кошка ще Олімпіку допомагав виходити в Прем’єр-лігу, Богданов, Скоцький і Дацюк – гравці з досвідом, виступали у змаганнях ПФЛ. А який відсоток узагалі місцевих — от з вашої області — у команді?

– Фактично у нас усі з Рівненської області. Був воротар Владислав Гуменюк, ну і ще 2-3-4 чоловік, які під’їжджають, а так — усі з нашої області. Команда складається приблизно на 50% зі своїх вихованців, можливо, навіть більше — саме костопільських.

– Тобто воротар Гуменюк, представник знаменитої династії, його батько колись грав епічно за Волинь, — це один із небагатьох, хто справді місцевий?

– Так, але він уже пішов від нас — його забрали у ФК Тростянець (Волинська область), який зараз сподівається підвищитися в класі й грати в Другій лізі ПФЛ України.

– Тоді давайте про втрати. Розкажіть, будь ласка, хто залишив команду?

– У нас зараз розпочалася зимова першість і поки всі на місцях. Точно команду покинув тільки воротар Гуменюк. Усі інші поки на місці, але побачимо, як далі буде. До початку чемпіонату все одно буде видно — можливо, ще хтось піде.

Так само ми сто відсотків будемо підсилюватися. Нам потрібен центральний захисник, нападник.

Потроху готуємося. Цієї неділі була перша гра — у зимовій першості міста Рівне ми виграли 4:1 у Cars (Здолбунів). У середу гра з Вересом-19.

«Мені казали: «Вам треба міняти тренера», а потім ФК Костопіль підтягнувся, виграв дербі»

– Щодо тренерському штабу. Бачив, що у ФК Костопіль молоді тренери — 1986–1987 років народження, Дмитро Улянчук та Артем Українець. Звідки вони, який у них досвід у футболі, де займалися?

– Це вихованці костопільського футболу. Я сам 1988 року народження, із ними бігав у футбол. Діма Улянчук — це мій троюрідний брат.

Хлопцям довіряю на всі 200%. Скажу так, як є. Вони проходили ДЮФЛ, у нас у Костополі тренувалися, потім грали на область. Діма Улянчук, Артем Українець. Дещо в футболі вигравали. Дмитро навіть з Оржевом в аматорах грав. Тобто рівень, можливо, не всеукраїнський, але у футболі вони є, і доволі-таки солідний.

Читайте також: Агрон (Великі Гаї): гранд Тернопільщини, старожил ААФУ, очолюваний підопічним Лобановського та Яворського

Коли вони почали тренувати, звісно, був скепсис. Не те що скепсис — навіть жорстка критика. Перший рік, коли команда тільки створюється, всі хочуть результатів, а їх немає. Так само і я хотів результатів, але розумів, бо сам у футболі варився, що не все одразу. Через це чекаємо, терпимо.

Коли заявилися на аматори, було дуже важко: перші кілька ігор ми програли, мали нуль очок, першого голу чекали десь до четвертого туру. Знову критика: мовляв, «Олександре, напевно, вам треба міняти тренера». Я сказав — ні, хай будуть хлопці, все нормально. Ми їм довіряємо на 200 мільйонів відсотків. І потім десь підтягнулися, десь виграли, десь зіграли внічию…

– І справді: три стартових тури ФК Костопіль відбігав навіть без забитих м’ячів, чотири – без очок, а на п’ятий взяв і обіграв одного з фаворитів сезону. Причому, далі після 1:0 над Маяком (Сарни) переміг інших географічних сусідів із досвідченим складом – ФК Тростянець – із аналогічним результатом. Ваші відчуття?

– Скажу чесно: я якраз на тих двох іграх не був — бізнес, справи, я мешкаю в Києві. Але хлопці телефонували й казали, що таких емоцій у самому Костополі не було вже дуже давно.

Власне, для цього команда і створювалася — щоб грати для місцевого населення. Ви ж самі бачите: війна, стрес. У неділю після церкви прийшов на стадіон, трохи відвів душу — для цього вона і є.

Читайте також: Агротех (Тишківка): рекордсмени Кубка України, загальнодержавна слава, кавуни, часник і персики

Якраз ті два тижні ми грали вдома: з Тростянцем і з Маяком. І от саме тоді ці емоції були просто неперевершені.

– Дуже приємно, що в дебютному сезоні команда вже всерйоз чіпляється за очки, при тому що, справді, як справедливо сказано, у вас місцеві вихованці і для багатьох це зовсім новий рівень. Але яким ви бачите 2026 рік? Яким результатом будете задоволені за його підсумками? І як загалом оцінюєте те, що зараз складається?

– Ну, максимальних завдань ми не ставили. Навіть коли заявлялися на чемпіонат області, не те що на всеукраїнському рівні, де нам ще треба адаптуватися.

Основне завдання на 2025 рік було – сформувати кістяк команди, які можуть грати на область. На 2026 рік у нас стоїть завдання на аматорах — сформувати кістяк команди, які зможуть гідно грати в аматорському чемпіонаті. Ми дуже швидко перейшли з області на аматори.

Розкажу все обґрунтовано: Рівненська область має в першості тільки шість команд, одна не дограла, залишилося п’ять. Немає такого рівня і тих команд, які були до війни, ви самі розумієте. Тому чемпіонат України серед аматорів для нас були найоптимальнішим варіантом, щоб мати широкий календар і прогресувати.

Читайте також: ФК Миколаїв: делегація в Будинку футболу, думки про підвищення в класі та бомбезний формат

Розуміємо, що буде важко, але будемо пробувати. Завдання зараз також — доукомплектуватися, взяти одного-двох гравців у лінію захисту, у лінію нападу. І хочемо стати міцним середняком.

– Я вам скажу, що давненько такої рівної групи на заході не було. У вас фактично аутсайдер групи може за 2-3 тури піднятися до лідерів. Як у такому складному, конкурентному турнірі грається?

– Дуже важко. Хлопці це самі говорять. Але, знову ж таки, перевіряється рівень самих футболістів.

Хлопці старші — вони вже десь пограли, трохи розуміють, який до війни був рівень чемпіонату області. А молодші приходять — у них очі горять, вони хочуть розвиватися. Для них це теж виклик, можливо, десь і засвітяться. Десь хтось когось забере.

«Граючий президент – не закрита сторінка для мене»

– Колись у вас в області були майже професіональні клуби, як той же ОДЕК, ФК Малинськ, де хлопці могли жити лише з футболу. А як зараз із цим? Які професії у вас представлені у команді? Чим займаються футболісти у позафутбольний час?

– Багато тренерів, які займаються дитячим футболом. Скоцький, Улянчук, Українець — вони всі тренери. Дехто працює на звичайній роботі.

Чи можливо в нас далі зробити так, як ви говорите про ОДЕК, Малинськ? Я, як бізнесмен, скажу так: буду старатися. В країні ситуація непроста, але, попри це, гроші будемо далі виділяти.

Читайте також: ФК Рокита: лідерство в дебютному сезоні, Ярмаш, Сапай і нові імена, трофейний успіх на Полтавщині

Можливо, аматорський футбол буде як перша сходинка. Можливо, десь і вище підемо. Сильно грізно говорити не будемо.

Все залежатиме від того, якою буде ситуація в державі.

– Треба віддати вам належне: далеко не кожен вкладає гроші у свою малу Батьківщину й створює суспільні проекти в наш час. Ви ж могли з таким самим успіхом, умовно кажучи, створити команду в Київській області, де стадіонів багато, футболістів багато і так далі. Ваша мотивація?

– Я свого часу є вихованцем костопільського футболу, але потім поїхав у Рівне навчатися, грав за університет водного господарства в чемпіонаті області, потім – за Авангард. І весь цей період у Костополі ніколи не було команди.

Потім, уже в 2015-2016 роках, з’явилася команда, я тоді ще трохи пограв, але вже одружився, трохи набрав вагу, як-то кажуть, колишньої легкості та свіжості не було… Це вже таке.

Але в мене завжди була мрія, щоб у Костополі, у рідному місті, була команда. От зараз, коли фінанси дозволили це все потягнути, ми це й робимо.

– Ви ведете корисний блог для любителів будівництва та ремонтів. Чи є бажання взяти лаври у Трендеця і зробити, скажімо так, відеосеріал про свою команду?

– Дивіться, все можливо, але всьому свій час, скажу чесно. Це можливо. Ну а чому б і ні — ви дали дуже гарну ідею:)

– Є багато граючих президентів в українському футболі, зокрема й у нашому чемпіонаті. Пилип Топал – у То4ці. У тій же Одесі, але вже в Другій лізі, – Микола Лиховидов, у Реал Фармі. Микола Лесник у першоліговій ЮКСА — він теж був у заявці й навіть в одному матчі виходив. Для вас це закрита сторінка чи все-таки ще покажете клас молодим вихованцям?

– Для мене це відкрита сторінка, тому що навіть у 2024 році я був заявлений за команду і виходив на футбольне поле в одній грі. І, в принципі, в Києві також, коли є можливість, бігаю у футбол.

– А яке у вас амплуа?

– Я взагалі постійно грав захисника. А Сергій Степанчук навіть у цьому сезоні заявлений у цій якості.

– Що вам подобається в українському футболі? А що хотіли б змінити, зокрема й за допомогою прикладу вашої команди?

– Що подобається? Основне — це стиль футболу. Боротьба, довгі передачі.

На жаль, немає в нас технічного футболу, як у Бразилії чи Іспанії, але загалом драйву вистачає. Граємо на емоціях і кайфуємо.

– Ну від себе додам, що побільше треба прикладів команд, які базуються на місцевих футболістах. Бо часто буває так: хтось створює команду, збирає футболістів — хто звідки, — а через 2-3 роки цього клубу вже немає. А якщо посіяти зерна, підтягнути своїх гравців, то футбол справді житиме. Так що це дуже приємно.

– І я думаю, що це майбутнє нашого покоління. Коли ми створили команду, наша перша задача була — зібрати у своєму місті ту купу місцевих футболістів, які всі грали незрозуміло де. І зараз, як ви бачите, у нас є кілька ветеранів — перелічені вище Скоцький, Кошка, Дацюк. Хлопці, які вже відбігали, але ще можуть нам допомогти. І на них рівняється молодь, тож ми будемо чекати, щоб зміна підросла і так само грала за рідне місто.

– А хто найбільш відомі вихованці костопільського футболу? Чи, можливо, хтось знаменитий вийшов з вашого міста

– Свого часу в молодості рік чи два тренував колись В’ячеслав Грозний у Костополі. Так мені розповідали.

А так, хто грав на високому рівні саме з Костополя — ну, це, напевно, Кошка. Дацюк — він виводив Сталь в УПЛ. Михайло Сергійчук, хоч сам родом із Сарненського району, але навчався в Костопільському ліцеї-інтернаті три-чотири роки. Вихованець наш, виходить.

ФК Костопіль (м. Костопіль Рівненської обл.)

• Рік заснування: 2024.
• Кольори клубу: салатово-чорні
• Стадіон: «Колос», м. Костопіль (вміщує 1330 глядачів)

Керівництво та тренерський штаб

Президент: Дзюбак Олександр Сергійович
Віце-президент: Степанюк Сергій Олександрович
Головний тренер: Улянчук Дмитро Володимирович
Тренер: Українець Артем Валерійович
Начальник команди: Потурай Олександр Миколайович
Адміністратор: Потурай Олександр Миколайович

• Досягнення

Віце-чемпіон Рівненської області 2025 року.
Бронзовий призер зимнього турніру пам’яті В. Шморгуна 2024 року.

• У змаганнях під егідою ААФУ дебютують.

Рік	Місце	І	В	Н	П	М’ячі	О
Чемпіонат ААФУ
2025/26	8 (із 10)*	10	2	2	6	7:24 (–17)	8
Всього		10	2	2	6	7:24 (–17)	8
Кубок ААФУ
2025/26	1/16	2	0	0	2	2:4 (–2)	0
2025/26	1/16	2	0	0	2	1:5 (–4)	0
Всього		4	0	0	4	3:9 (–6)	0

* – продовжують брати участь у турнірі