Новини :: Чемпіонат ААФУ

06.02.2018, 13:12 Чемпіонат ААФУ

Друкувати

«Вікторія» (Миколаївка): зимові турніри, розвиток інфраструктури та амбітні плани

А нині цей молодий клуб зимує на чільному місці лідера Групи 2 чемпіонату України серед аматорських команд. Ще ніколи, напевно, «Вікторія» не була так близько до медалей всеукраїнського ґатунку, а тому інтерес до команди максимальний. Із запитання, як розпланували підготовку до весняної частини сезону, ми розпочали нашу бесіду з головним тренером цього клубу Артемом Радіоновим.

– Артеме Миколайовичу, у вас підготовка в розпалі?

– Саме так. Пройшли лише половину першого етапу підготовки – взяли участь у представницькому всеукраїнському зимовому турнірі Кубок Придніпров’я. Потрапили у досить цікаву групу, де, тим не менш, зуміли звести внічию три матчі із чотирьох (+0=3–1; 3:5) – проти прем’єр-лігової «Зірки» (Кропивницький), друголігового «Миру» (Горностаївка), молодіжного складу «Зорі» (Луганськ) U-21. Поступилися лише раз – на старті МФК «Металург» (Запоріжжя).

Другий етап підготовки розпочинаємо сьогодні – участю в полтавському Кубку Віктора Пожечевського. У березні також плануємо вийти на іще один турнір – який саме, уточнюємо, адже маємо відразу кілька варіантів. А далі вже проводитимемо остаточну підготовку до продовження чемпіонату.

– Зважаючи на те, що «Вікторія» лідирує у досить складній другій групі, інших завдань, окрім як боротьба за чемпіонство, бути не може?

– Завдання у нас одне – і я завжди на це націлюю хлопців – грати винятково на перемогу. Будь-яка команда, думаю, завжди намагається досягти якнайвищої мети. Тому ми завжди налаштовані на боротьбу.

– Від земляків із Ромен ви відірвалися на два очки, але вже третє місце відстає від «Вікторії» на дуже солідні шість балів. Дует пішов у відрив остаточно?

– Що ви, група у нас дуже непроста. Від кожної команди можна очікувати сюрпризів. Самі знаєте, аматорський футбол має свою специфіку – будь-який суперник за час зимового антракту може змінитися до невпізнанності.

– Це стосується й «Вікторії»? Є ймовірність того, що суттєво посилитеся, чи навіть можете втратити лідерів?

– У нас попереду дуже складне півріччя. Тому в кадровій роботі завданням було не лише зберегти всіх провідних гравців, а ще й якісно посилити необхідні позиції. Тому нині зосереджені на пошуку гідного підсилення. Часу до весняної частини сезону вистачає, є можливість виважено поставитися до цього питання.

– Вже визначилися з тими, з ким «Вікторія» розпрощається?

– Це все у процесі. Можу лише відзначити, що залишив команду наш капітан Ігор Пукась. Але не через якісь ігрові чи професіональні нюанси, а суто в силу віку. Це наш ветеран, який багато зробив для футболу Сумщини. Всі інші на місці, у строю, працюють. Передивляємося й новачків, все в процесі.

– Зрозуміло, що є два шляхи селекції на Сумщині: або копати дуже глибоко в надрах місцевого аматорського футболу, або спробувати скористатися непростим становищем професіональних клубів області, які вимушено оновлюють склади. Чи вас гравці ПФК «Суми» та «Нафтовика-Укрнафти» та професіональний футбол не цікавлять?

– Ну, що ви. Нас більш ніж цікавить професіональний футбол. Однак є нюанси – там є контракти, тому треба шукати вільних гравців, які мають хороший досвід виступів на професіональному рівні.

– Хто творить нині історію ФК «Вікторія»? Як довго формували нинішній амбітний склад?

– У нас досить молодий клуб і не така вже й вікова команда. Однак за все, що маємо, повинні бути вдячні нашому президентові Сергію Миколайовичу Бондаренку, який робить все і навіть більше для життєдіяльності клубу. За це йому велика подяка. Спасибі спортивному директору, адміністрації, гравцям – усьому колективу, який об’єднався навколо спільної мети.

– У вас у команді є досвідчені гравці, ще минулого сезону грали ті ж Ігор Пукась, Євген Фальковський, Данило Мамонов, Тарас Михайлюк. А хто є найпершим помічником головного тренера?

– Так, нам пощастило – є й досвідчені гравці, є й люди, які давно у клубі. Однак із перелічених не всі за нас грають до цих пір, дехто навіть за океан перебрався (як той же наш бомбардир Фальковський, котрий вирушив у команду української діаспори в Канаді). Тому відзначу мого колегу Олександра Качоренка – він входить у наш штаб і є моїм найближчим помічником і соратником.

– Пам’ятаємо і вас, і Качоренка як професіональних футболістів. Але досвідчені тренери відзначають, що визначальним є уміння своєчасно «убити в собі гравця» й остаточно зосередитися на тренерській роботі. У вас цей процес плавно пройшов, чи, можливо, і зараз не можете розстатися із бутсами та адреналіном виходу на поле?

– Пора розуміти, що футбольна кар’єра підходить до завершення. «Убити у собі гравця» – непросто. Але це дуже важливо. Щоб команда досягала успіху, треба дивитися на гру вже з іншого боку, у жодному разі не тільки як гравцем, як це було раніше.

– У вас досить вдало складається цьогорічний турнір. Підібрався непоганий колектив. Знову ж таки, чуємо гарні новини й стосовно інфраструктури. Випадково, про підвищення у класі не замислюєтеся?

– Чому ж ні. Але у нас все відбувається осмислено й послідовно. Цього року документів на атестацію ми не подавали – однак усе залежатиме від поєднання розвитку клубу та розвитку команди. От якщо здобудемо титул, виграємо щось суттєве – тоді й матимемо можливість певні турнірні амбіції розвивати.

– На стадіоні «Вікторія» у Миколаївці, тим не менш, професіональний футбол уже гостював. Не так давно тут відбувався матч Першої ліги ПФК «Суми» – «Колос» (Ковалівка). Якщо провели календарний матч, то інфраструктура вже відповідає цьому рівню?

– Так, наш стадіон вже повністю відповідає вимогам Першої ліги. До того ж, коли базувався у Сумах «Олімпік», часто проводив у нас тренування. Донеччани дуже хвалили наш газон, умови роботи. Нам приємно було чути ці позитивні відгуки. У нас у клубі все робиться, щоб ФК «Вікторія» мала можливість для розвитку та прогресу. Наша інфраструктура постійно розвивається, нині, думаю, маємо зразкове поле на якому грати одна насолода.

– Нерідко у сільських команд є така проблема: гравці не місцеві, спробуй їх збери на матчі та тренування…

– Ні, у нас такої проблеми немає. Миколаївка від Сум недалеко – 20-30 хвилин у дорозі. Команда базується у Сумах, але весь тренувальний процес проходить у Миколаївці.

– На весняну частину сезону календар сприятливий?

– Знову ж таки, ще невідомо, як команди зміняться за зиму. Однак, якщо брати за поточним розподілом сил, то календар хороший – із головними конкурентами зіграємо вдома.

– Прогрес «Вікторії» – позитивний сигнал для Сумщини. Є надія, що слідом за вами потягнуться й інші клуби. Матчів проти кого очікуєте з особливим нетерпінням? З ким у миколаївців справжнє дербі?

– Тут все просто – «Агробізнес TSK». У нас із ними ще з обласних змагань постійне суперництво і зараз вони наші найголовніші переслідувачі. Але приємно, що у нас в області справді з’являються цікаві колективи. Той же «Альянс» (Липова Долина), наскільки чув, має серйозні амбіції у місцевих турнірах та сподівається зіграти колись і на всеукраїнському рівні… Справді, можна лише вітати появу нових клубів, від цього обласний футбол тільки виграє.

Артур Валерко.