Новини :: Чемпіонат ААФУ
1992/93: тріумф «Оскола», відкриття Кара-Мустафи, Зотова та Шахова, бомбардирська звитяга Акименка
Спільний проект прес-служби ААФУ та сайту Sport Arena: на черзі перший сезон чемпіонату України серед КФК, сезон 1992/93.
• прем’єрний сезон аматорського футболу Незалежної України • на старті 82 команди, розділені на 6 зон • найкращий бомбардир ‒ Сергій Акименко («Шахтар» Сніжне) — забив 23 м’ячі • спільний рекорд Золотоноші та Бородянки • у турнірі взяли участь майбутні збірники, а також володар «Золотого м’яча» • перша тренерська команда Петракова • підвищилися в класі Надвірна, Тисмениця, Бородянка, Жовті Води, Куп’янськ, Судак •
Читайте також: 1992/93:
Частина 1: яскравий «Бескид» Краснецького, презентація Максим’юка, українська зірка для MLS
Частина 2: підвищився в класі «Хутровик», заявив про себе Нагорняк, серед аматорів змагався Шарій
Частина 3: «Гарт» Жиліна, дебют Шовковського, Ващука та Дмитруліна, рекордна розгромна перемога
Частина 4: «Сіріус» ‒ команда «тренерська», Рябоконь і Чуйченко – в найкращих бомбардирах
У п’ятій групі від самого початку очікувалася напружена боротьба. «Оскіл» спіткнувся вже в другому турі, поступившись на виїзді статусному донецькому «Гаранту». Свердловський «Шахтар» почав із нічиїх із торезьким «Кристалом» і бердянською «Енергією». Тільки одну перемогу в чотирьох стартових турах здобув сніжненський «Шахтар».
Втім, поступово фаворити починали йти у відрив. «Оскіл» у третьому турі розгромив сніжненців – 5:1 (по два м’ячі забили Піцаков і Циба, один – Романов), а через тиждень розгромили ФК «Антрацит» ‒ 6:0. Центральний матч першого кола на початку жовтня зафіксував нічию 1:1 у протистоянні «Шахтар» (Свердловськ) – «Оскіл» (Куп’янськ). Зимували ці суперники, розділяючи 1-2 місця – по 18 очок, перевага за додатковими показниками в команди з Харківщини. Третім з відставанням в одне очко йшла єнакієвська «Південсталь». Саме сенсаційна виїзна перемога цієї команди в Куп’янську позбавила по суті «Оскіл» одноосібного лідерства за підсумками першого півріччя.
У другому колі «Оскіл» уже не поступався, і хоча дещо зловживав нічиїми – на фініші не поступився першим місцем. Неявка «Дизелиста» зробила останній тур для лідера формальністю. На два очки він випередив найближчих переслідувачів, хоча «Шахтар», до його честі, боровся до останнього й свої матчі теж виграв. Великий внесок в успіх зробила низка лідерів «Оскола» ‒ Ямполь, Стебловський, Бугаков, Піцаков, Романов. Був у розпорядженні куп’янців досвідчений воротар Шеховцов. Набирав хід молодий оборонець Жилін, який пізніше доросте до «Металіста». А от найкращим бомбардиром «Оскола» з 18 голами став 29-річний нападник Володимир Циба, який прибув у куп’янську команду з «Металіста». Успіхом «Оскіл» завдячував цукровій промисловості, міцно збитому складу з низкою місцевих гравців і тренерам Боброву та Головку, які й привели лідера до перемоги в групі й підвищення в класі.
«Свердловський «Шахтар» також має у своїх рядах досвідчених бійців. Серед них О.Титов, С.Моцак, С.Чабан. Підопічні Володимира Єжова і Віктора Земцева не відстають від лідера ні на крок і багато що буде залежати від особистої зустрічі цих команд у другому колі», ‒ відзначала в грудні 1992 року преса. Так от, «Оскіл» переграв свердловців вдома – 2:0, дублем відзначився Циба. Це й визначило багато в чому долю лідерських перегонів.
Іншим командам не вистачало кому стабільності, кому – фінансів, кому – можливості втримати своїх провідних гравців. Тим не менш, практично в кожній команді знаходилася своя яскрава постать, зіркова особистість, перспективний гравець.
Зірка – Сергій Акименко
33-річний нападник всі виступи провів у складі ФК «Шахтар» ‒ Донецьк, Горлівка, Сніжне. У складі донеччан провів 114 матчів і 10 голів, ставав володарем Кубка СРСР (у фіналі 1983 року проти «Металіста» вийшов на заміну замість Морозова й зіграв біля півгодини). За сніжненців у прем’єрній першості КФК відзначився 23 голами – жоден гравець в усіх шести групах не забив більше. Акименко забивав куп’янцям, свердловцям, донеччанам, і загалом не оминув своєю увагою жодної (!) команди Зони 5.
У свердловському «Шахтарі» розкрився молодий півзахисник Дмитро Кара-Мустафа – найбільше відомий за виступами в луганській «Зорі», він пізніше очолював свердловський «Шахтар» і мелітопольський «Олком». Останніх 10 років ‒ у тренерському штабі Юрія Вернидуба, з яким плідно працював у «Зорі», солігорському «Шахцьорі», тираспольському «Шерифі» та тепер – криворізькому «Кривбасі».
У сніжненському «Шахтарі» поруч із досвідченим Акименком трішки пограв Роман Пилипчук. 25-річний нападник - сам із Сніжного, тож повернувся в рідну команду після виступів у московському «Динамо» та владикавказькому «Спартаку». Пізніше він багато років проведе в командах ізраїльського спорттовариства «Маккабі» - з міст Герцлія, Нетанья, Петах-Тіква. Завершить виступи в донецькому «Металурзі» вже в ветеранському віці. Колишній форвард Пилипчук надалі став тренером - після роботи в так званому «ближньому зарубіжжі» очолив словенське «Цельє».
Серед гравців торезького «Кристалу» відзначимо 21-річного воротаря Дмитра Ріпку, який пізніше пограє в Молдові та стане переможцем Першої ліги ПФЛ України в складі «Системи-Борекс». У «Південсталі» найбільшою знаменитістю був 33-річний півзахисник Анатолій Раденко ‒ ветеран донецького «Шахтаря», віце-чемпіон і володар Кубка СРСР, віце-чемпіон світу та чемпіон Європи серед молодіжних команд (U-21). У майбутньому – головний тренер «Волині», «Поділля», вінницької «Ниви» та священнослужитель. Поруч із ним розкрився 18-річний Олександр Зотов – майбутній півзахисник «Чорноморця», «Ворскли», «Кривбасу», донецького «Металурга» та національної збірної України (4 матчі).
Досить цікавий, самобутній колектив зібрав у донецькому «Гаранті» нинішній перший заступник голови Асоціації футболу Донецької області Олександр Косевич. Серед його гравців був і Олександр Ярошенко – нинішній президент ФСК «Маріуполь», колишня назва клубу – «Яруд». Майбутній воротар «Зорі», СК «Одеса» та «Чорноморця» Віталій Капінус починав у лутугінському «МАЛСі», де в Анатолія Коршикова зібралося чимало перспективних юних вихованців футболу Луганщини. А от 18-річний півзахисник Альберт Шахов тим часом починав грати в дніпродзержинському «Металурзі» та вже залучався в павлоградський «Шахтар». Пізніше він пограє в низці вищолігових команд і стане тренером – зокрема, очолить луцьку «Волинь» в еру після Кварцяного.
Портрет лауреата – «Оскіл» (Куп’янськ)
Воротарі: Новиков Ігор (04.12.1968), Шеховцов Володимир (03.12.1963); польові гравці: Бобров Олександр (11.07.1959), Бойко Павло (10.10.1962), Бугаков Олег (12.01.1973), Бугрим Юрій (25.05.1969), Бурлака Юрій (07.07.1962), Григоров Віктор (21.08.1971), Дятлов Валерій (27.08.1966), Жилін Олег (02.08.1971), Карманов Микола (10.01.1955), Кузьмін Борис (08.05.1970), Мамець Олександр (28.11.1968), Найденко Олександр (02.03.1972), Ольховський Юрій (17.04.1972), Осьмачко Олександр (25.02.1973), Піцаков Володимир (25.05.1970), Прасолов Ігор (10.12.1965), Романов Олександр (16.09.1969), Сєріков Володимир (21.01.1970), Стебловський Андрій (08.07.1969), Ходов Олег (14.11.1970), Циба Володимир (17.12.1963), Шапар Геннадій (22.12.1967), Шелестінський Сергій (18.06.1971), Шушура Юрій (05.03.1970), Ямполь Геннадій (13.09.1966); головний тренер: Бобров Олександр Миколайович (11.07.1959 ‒ 09.03.2011) ‒ до кінця першого кола; Головко Микола Опанасович ‒ з другого кола.
Зона 5
Підсумкове становище команд
|
# |
Команда |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
І |
В |
Н |
П |
М |
О |
|
1 |
«Оскіл» (Куп'янськ) |
2:0 |
5:1 |
4:1 |
1:2 |
1:0 |
2:0 |
2:0 |
2:1 |
2:0 |
6:2 |
2:1 |
+:- |
6:0 |
26 |
16 |
8 |
2 |
52-19 |
40 |
|
|
2 |
«Шахтар» (Довжанськ, тодішній Свердловськ) |
1:1 |
3:0 |
1:1 |
4:0 |
3:1 |
3:2 |
6:0 |
4:0 |
2:0 |
5:1 |
2:1 |
2:1 |
3:0 |
26 |
17 |
4 |
5 |
53-23 |
38 |
|
|
3 |
«Шахтар» (Сніжне) |
1:1 |
2:1 |
2:0 |
6:1 |
0:0 |
0:0 |
2:1 |
2:0 |
2:0 |
2:1 |
2:1 |
5:2 |
3:1 |
26 |
15 |
5 |
6 |
52-41 |
35 |
|
|
4 |
«Кристал» (Чистякове, тодішній Торез) |
1:1 |
4:0 |
5:3 |
1:0 |
2:0 |
0:0 |
0:0 |
1:1 |
3:1 |
1:0 |
2:0 |
3:1 |
4:1 |
26 |
14 |
5 |
7 |
45-26 |
33 |
|
|
5 |
«Південьсталь» (Єнакієве) |
0:0 |
2:0 |
2:0 |
0:2 |
2:0 |
1:0 |
3:2 |
3:2 |
2:2 |
4:0 |
2:2 |
1:0 |
1:0 |
26 |
11 |
7 |
8 |
35-34 |
29 |
|
|
6 |
«Вуглик» (Мирноград, тодішній Димитров) |
1:1 |
2:2 |
8:0 |
2:0 |
+:- |
2:0 |
6:2 |
4:1 |
3:3 |
8:2 |
0:0 |
0:2 |
3:1 |
26 |
11 |
6 |
9 |
51-33 |
28 |
|
|
7 |
«Гарант» (Донецьк) |
2:1 |
0:1 |
1:2 |
0:3 |
2:0 |
1:1 |
1:1 |
2:0 |
1:1 |
4:0 |
3:1 |
+:- |
+:- |
26 |
11 |
5 |
10 |
33-30 |
27 |
|
|
8 |
«МАЛС» (Лутугине) |
0:1 |
1:2 |
1:0 |
1:0 |
1:1 |
1:0 |
1:0 |
2:1 |
1:0 |
4:1 |
3:0 |
2:1 |
5:1 |
26 |
11 |
5 |
10 |
32-32 |
27 |
|
|
9 |
«Авангард» (Лозова) |
1:1 |
1:0 |
0:0 |
0:1 |
2:1 |
3:0 |
1:0 |
3:0 |
0:0 |
1:0 |
6:2 |
2:1 |
2:1 |
26 |
10 |
4 |
12 |
35-37 |
24 |
|
|
10 |
«Металург» (Кам’янське, |
0:0 |
0:2 |
2:3 |
0:2 |
0:0 |
2:0 |
3:2 |
0:0 |
2:1 |
4:0 |
0:0 |
6:0 |
0:0 |
26 |
6 |
11 |
9 |
30-30 |
23 |
|
|
11 |
«Енергія» (Бердянськ) |
2:4 |
1:1 |
2:2 |
1:0 |
2:1 |
0:1 |
1:3 |
0:0 |
4:1 |
2:2 |
0:3 |
2:1 |
3:1 |
26 |
6 |
5 |
15 |
30-63 |
17 |
|
|
12 |
«Корал» (Хрустальний, тодішній Красний Луч) |
1:1 |
0:2 |
1:3 |
2:1 |
1:2 |
0:3 |
2:4 |
0:3 |
2:0 |
1:0 |
0:1 |
2:0 |
1:4 |
26 |
6 |
4 |
16 |
25-46 |
16 |
|
|
13 |
«Дизеліст» (Токмак) |
1:3 |
0:1 |
0:2 |
2:5 |
2:2 |
2:1 |
1:2 |
1:0 |
2:1 |
0:0 |
1:1 |
+:- |
2:4 |
26 |
6 |
3 |
17 |
26-48 |
15 |
|
|
14 |
«Антрацит» (Антрацит) |
0:2 |
0:2 |
2:7 |
3:2 |
2:2 |
2:5 |
2:3 |
+:- |
0:4 |
1:2 |
3:1 |
0:1 |
1:3 |
26 |
5 |
2 |
19 |
30-67 |
12 |
Найкращий бомбардир: Сергій Акименко («Шахтар» Сніжне) — 23
Артур Валерко, Sport Arena.
P.S. Ті, хто цікавиться тематикою аматорського футболу в Україні, можуть дізнатися значно більше в книгах:
• Сергій Загоруйко, Микола Моторний і авторський колектив. ААФУ – 20 років. Ми піклуємося про майбутнє українського футболу! ‒ Київ, 2019
• Василь Гнатюк, Сергій Чурса. Чемпіонати та розіграші Кубку України серед аматорських команд 1992 – 2019 рр. ‒ Кам’янське, 2021
• Юрій Ландер і авторський колектив. Футбол в Україні. Щорічники від 1992 року – Харків, 1992-2022.
