«Не прикро, що не здогнав найкращого бомбардира Волошина. Головне в футболі інше»: лідер Агрону Тарас Гром’як

Колись, зовсім юним, він стартував у складі ФК Тернопіль у Першій лізі ПФЛ України, але останні кілька років виступає серед аматорів. І як же здорово! Тарас Гром’як починав виступи в ААФУ, забиваючи 1-2 м’ячі за сезон, у минулому сезоні став найкращим бомбардиром чемпіонату України серед любительських клубів, а в поточному чемпіонаті набив 13 м’ячів, здобувши друге місце серед найбільш результативних. 

Граючи, переважно, вінгера, Тарас у 72 матчах ААФУ за Агрон забив 34 м’ячі та видав 5 результативних передач. У травні 2025 року, за підсумками якого Гром’яка визнано найкращим гравцем аматорського футболу України, в чотирьох матчах він забив сім м’ячів і видав дві гольові передачі. Агрон уже в чвертьфіналі поступився столичному Атлету – майбутньому фіналісту, проте три сезони поспіль пробиватися в плей-офф – це саме по собі чудово для гранда футболу Тернопільщини. 

Настав час знайомитися з лідером Агрону. В інтерв’ю сайту «Український футбол» нападник клубу з Великогаївської ОТГ Тарас Гром’як розповів, як грав проти праймового Шахтаря часів Луческу та бразильців, у якому клубі проводив по 80 матчів за сезон, а також кому завдячує тим, що є наразі одним із найкращих футболістів Тернопільської області.

Поточний сезон Гром’яка – як лідера і MVP травня: «Агрон пройшов до вісімки найкращих – це не може не тішити»

– Вас визнано найкращим гравцем аматорського футболу України у травні. 7 голів і два асисти за місяць – прекрасний результат. Задоволені своїм виступом?

– Дякую за визнання «УФ» та ААФУ. Перш за все, я задоволений командою, що нам вдалося дійти до стадії play-off. 

– Які матчі чи моменти, на вашу думку, стали вирішальними для цієї нагороди?

– Важко сказати. Багато забивала команда, так. Але для мене важливо, що в матчах проти Миколаєва, Фенікса, Колоса, коли я забивав, Агрон здобув дуже важливі перемоги й у підсумку вийшов у вирішальні стикові матчі.

– Як оціните виступи своєї команди в сезоні загалом? Чого вдалося досягти, а що ще попереду – вже на обласному рівні?

– Ми пройшли до вісімки кращих команд, тому це не може не тішити. Після вильоту у грі з Атлетом були засмучені, що не змогли пройти дальше. Проте зараз налаштовуємся на ігри в обласному чемпіонаті, аби виконувати поставлені перед нами завдання та цілі.

– Які головні труднощі в аматорському чемпіонаті цього року? Що змінилося у грі суперників чи організації турніру?

– Цього року були дуже хороші команди з сильними гравцями, тому було багато цікавих матчів.

– Ви граєте на позиції вінгера/півзахисника. Які аспекти у вашій грі найбільше розвинули цього сезону?

– Це голи та гольові передачі, допомагати команді як попереду, так і в обороні.

Тарас Гром’як. Фото: ФК Агрон

Хто став найкращим бомбардиром чемпіонату України серед аматорів? Яке майбутнє в Гром’яка? «Пропозиції є, і це приємно»

– Не прикро, що не дістали Волошина з ФК Лісне на чолі найкращих бомбардирів чемпіонату України серед аматорів сезону 2024/25? Він же забив лише на два м’ячі більше – 15-ть…

– Ні, не прикро. Головне в футболі – не індивідуальні досягнення, а щось інше. Більш за все мене хвилював командний результат.

– Маєте пропозиції з професіонального футболу? Чи розглядаєте таку можливість у найближчому майбутньому?

– Пропозиції є, і це приємно. Але час покаже. 

– Як оціните сезон Агрону в цілому?

– Хотілося більшого, але загалом ми гідно пройшли цей чемпіонат України серед аматорів. 

– Що скажете про рівень чемпіонату України серед аматорів, де, з однієї сторони, є зірки рівня Хачеріді, Гладкого, Рибалки та Гармаша, а з іншого – багато маловідомих і в тому числі молодих гравців?

– В кожній лізі чи чемпіонаті завжди є команди сильніші і слабші. Зі всіма потрібно грати і серйозно налаштовуватись на гру. Ніколи не можна недооцінювати суперника. 

– Як вам дербі з Дністром, яке утворилося цього сезону на всіх рівнях? Вдома ви виграли 1:0, але в Заліщиках все закінчилося 2:1 на користь суперника…

– Це – дербі! Приємно грати такі матчі, готуватись до них та налаштовуватись.

– Ну що ж, результат все показав – Дністер у підсумку став чемпіоном у дебютному ж сезоні, а ваш суперник отримав срібні медалі. Чого вам не вистачило в протистоянні з Атлетом? Можливо, мав місце ефект несподіванки, адже це суперник з іншої групи?

– Це хороша молода команда, яка добре грає. Ми свої моменти на жаль, не використали на повну. Якийсь був не фарт, а вони свої вдало реалізували, тому так. 

Тарас Гром’як. Фото: ФК Агрон

Кар’єра Гром’яка – шлях від Тернопільщини до аматорської еліти: «Вступив в університет, а там покликали й у професіональний клуб»

– Розкажіть про свої перші кроки у футболі. Хто був вашим першим тренером, яку школу закінчували?

– З 3 класу я почав займатися в Козівській ДЮСШ. Моїм перший тренером був Борис Романович Палюх. Згодом мене запросив Едуард Станіславович Яблонський в Тернопільську ДЮСШ. Сьогодні це футбольна академія Тернопіль, яку я і закінчив.

– У вас за плечима досвід виступів за професійні клуби. Як оцінюєте той період: чого навчили ті роки?

– Це для мене був великий, цінний досвід, який давав мені змогу ставати кожен день кращим. Хотілося звичайно досягти більшого. 

– Ви грали собі за ФК Козова та ФСК Чортків, аж поки не опинилися в ФК Тернопіль. Як вдалося засвітитися й кому потрапили на очі, щоб дебютувати серед професіоналів?

– Коли я вступив у ТНПУ ім. В. Гнатюка, мене запросив грати за університетську команду Василь Петрович Івегеш і Анатолій Петрович Назаренко. Після чого від них і отримав пропозицію грати за першу команду ФК Тернопіль.

– І от ви в цій унікальній команді, яка поєднує виступи серед студентів і професіоналів, грає по 80 матчів за рік, постійно працює в качалці та басейні. Яку школу пройшли ви в ФК Тернопіль і якими очима дивилися на інші клуби, де люди грали своїх 30 матчів за сезон за в рази більшу зарплату?

– Це був класний період. Ми не дивилися на інших, а виконували все, що говорили тренери. Багато бігали, тренувалися – і під час гри це давало результат.

Як Гром’як грав проти Шахтаря та Бущана з Яремчуком? «З ними було дуже важко, проте захопливо грати»

– ФК Тернопіль вийшов із Другої ліги та ще й непогано "пошумів" у Першій. Які матчі вам особисто запам'яталися?

– Тоді весь чемпіонат був цікавий. Команда давала гарний результат, тому важко вибрати якісь окремі матчі.

– Яскравий у вас був колектив – від бомбардира Семенця до воротарів Русана та Плетеницького. Фірмові дальні аути, вертикальний футбол, досвідчені харизматичні лідери. Як воно було – виходити грати з Кондзьолкою, Атласюком, Клекотом? Доводилося отримувати підказочки під потилицю?:)

– Це дійсно був хороший колектив. Підказочки були, але не під потилицю:) Це була команда, як на полі, так і поза ним! З багатьма тодішніми одноклубниками ми досі підтримуємо зв'язок.

– Ви грали проти Шахтаря з Матвієнком, Бернардом, Ісмаїлі та Тайсоном, Динамо-2 з Бущаном і Яремчуком. Проти молодих Філіппова, Банади, Степанюка, Хобленка. Хто найбільше запам'ятався? З ким найважче було один в один? 

– Ці футболісти вже тоді дуже виділялися тому вони зараз грають на такому високому рівні. Найбільше запам’яталися ігри проти Шахтаря. З ними було дуже важко, проте захопливо грати.

Тарас Гром’як у матчі проти Шахтаря.. Фото з відкритих джерел

– ФК Тернопіль дав путівку в великий футбол нападникам Семенцю та Різнику, вінгерам Волошиновичу та Мединському, захиснику Курилу. Чого вам не вистачило, щоб побільше пограти серед професіоналів?

– Можливо, тому що після ФК Тернопіль я вирішив поїхати в Канаду, а не продовжував пробувати себе в інших професійних командах.

– Після зняття ФК Тернопіль із професіоналів ви деякий час взагалі були без команди. Важко виходило змиритися з тим, що надалі – не футбол, а "футбольчик"? Чи насправді ви легко перейшли на цей рівень і відразу знайшли для себе щось цікаве?

– Два роки грав в Канаді за Ukraine United. Там був непоганий чемпіонат, в нас була хороша команда з тренувальним процесом. А партнерами по команді були такі гравці як Юрій Соколовський, Андрій Кондзьолка, Василь Чорний, Віталій Богданов, Ігор Козовик і ще багато колишніх професійних гравців.

– Після теребовлянської Ниви ви опинилися в Агроні й граєте тут без перерв із 2020 року. Це вже ваша футбольна родина?

– Безумовно, Агрон – це вже значно більше, ніж просто команда! 

– Ви виграли все, що могли, в рідній області. А до чого ще прагнете? Яка у вас мотивація?

– Хочеться досягнути більшого в аматорах, щоб порадувати тих, хто вірить в нас. Зокрема, нашого президента команди Юрія Романовича Березовського, який нас підтримує та робить багато для нас, також віце президента Олега Андрійовича Кохмана та всіх вболівальників та наші сім’ї які разом нас дуже підтримують.

– Як змінився ваш підхід до гри з роками? Чи стали ви іншим гравцем, ніж були в юності?

– Став більше досвідченішим, а так нічого не змінилося. Стараюсь професійно відноситись до улюбленої справи.

Як Гром’як грав проти Шахтаря та Бущана з Яремчуком? «Не можна не виділити, як Рибалка грає за ФК Лісне»

– Хто з тренерів найбільше вплинув на вашу кар’єру — і чому саме він?

– На мою думку, виділити когось одного – буде некоректно з мого боку. Кожен тренер з яким я співпрацював відіграв вагому роль у моєму футбольному житті. Кожному з них я за щось вдячний. У кожного з них можу чогось повчитися. У юнацькому футболі я хотів би виділити свого першого тренера Бориса Романовича Палюха. Також Едуарда Станіславовича Яблонського та другого тренера Валерія Олексійовича Дорошенка, які дали мені змогу зробити крок вперед. А в професійному футболі Василю Петровичу Івегешу та Анатолію Петровичу Назаренку за те, що дали змогу відчути смак професійного футболу. 

А також подякувати головному, діючому тренеру Агрону – Сергію Анатолійовичу Богородніченку, в минулому хороший футболіст, а зараз хороший тренер та людина, який подає приклад професіоналізму та підтримки. Намагається, аби в команді все було на найвищому рівні. 

– Ви перетиналися з багатьма гравцями. Хто з них справив найбільше враження як особистість чи футболіст?

– В грі проти ФК Лісне звичайно не можна не виділити гру Сергія Рибалки, зокрема як він працює з м’ячем. Та й на футбольному полі побачити як футболісти реагують на ті, чи інші моменти. Це дуже крутий досвід – мати змогу грати з футболістами такого рівня. 

Сергій Рибалка та Тарас Гром’як. Фото: ФК Агрон

– Розкажіть про свою родину. Наскільки вони підтримують вас у футболі – на матчах, у побуті, морально?

– Моя сім’я – це моя підтримка у всьому. Дружина з донькою відвідують практично кожну гру. Не залежно від погодних умов. Вірять в мене та щиро радіють моїм досягненням. Донька Злата – це мій стимул рухатися вперед, не здаватися.

– Чи є у вашій родині ще спортсмени або футболісти? 

– Мій брат Роман також займався футболом, він гравець більш оборонного плану. Виступав на обласному рівні. На жаль, професійно не грав. Завжди мене підтримує у моїй футбольній кар’єрі, за що йому дуже вдячний. 

– Ким би ви стали, якби не футбол? Чи, можливо, й зараз працюєте на якійсь "цивільній" роботі?

– Важко сказати, тому що, і зараз вся моя діяльність стосується спорту та футболу. 

– Чим аматорський футбол особливий для вас сьогодні – ментально, фізично, по-людськи?

– Він дає змогу на футбольному полі зустрітися з футболістами різного рангу, а це дуже цікавий досвід. Бо підготовка до ігор гартує як фізично, так і морально. Завжди круто зустрічатися і з колишніми партнерами по команді. Їздити на виїзні ігри, відчувати смак перемоги чи поразки – це дуже класний досвід.

– Кого б назвали героєм сезону 2024/25 в аматорському футболі?

– Якщо дозволите, буду говорити не про особистості, а про команду. На мою думку, команда, яка виборює перше місце – вона і заслуговує називатись героєм сезону. 

– Це Дністер. Яким хочете бачити Агрон і себе в наступному сезоні?

– Команду Агрон прагну бачити такою. як і завжди: цілеспрямованою, такою, яка йде до кінця, рішучою, яка хоче та може перемагати. Щоб ми були одним цілим. А стосовно себе, то намагатимуся своєю грою допомагати та підсилювати команду у реалізації поставлених цілей.

Головний тренер Агрону Богородіченко дає поради Гром'яку. Фото: ФК Агрон

Довідка «УФ»

Сайт «Український футбол» за підсумками кожного місяця визначає найкращих у всіх лігах чемпіонату України з футболу. 

Наші герої квітня 2025 року:

• найкращий гравець в ААФУ: Антон Богдан – Rebel (Київ)

Наші герої жовтня 2024 року:

• найкращий гравець в ААФУ: Тарас Червонецький – Дністер (Заліщики)

Наші герої вересня 2024 року:

• найкращий гравець в ААФУ: Ростислав Бабич – Атлет (Київ)

Наші герої серпня 2024 року:

• найкращий гравець в ААФУ: Павло Пастухов – Агротех (Тишківка)