Новини :: Чемпіонат ААФУ
Гладкий і Олійник у ділі, Селін замість Хачеріді – це все чемпіонат України серед аматорів 2025/26

Великий огляд і анонс учасників чемпіонату України з футболу серед аматорів на сезон 2025/26 – на сайті Sport Arena. Кожна команда представлена, всі переходи висвітлені, розібрано головних зірок і найбільших талантів учасників змагань.
Автор: Артур Валерко
Чемпіонат України з футболу серед аматорських команд сезону 2025/26 стартує з 18 учасниками: це 35-й сезон змагань в цілому та 30-й під егідою ААФУ саме в вигляді любительської ліги.
Сайт Sport Arena підготував традиційний передсезонний гід по чемпіонату України серед аматорських команд сезону 2025/26.
Чемпіонат України з футболу серед аматорських команд сезону 2025/26
ГРУПА 1
Дністер (Заліщики, Тернопільська область)
Ким були в чемпіонаті 2024/25
Підсумок сезону в ААФУ: чинний чемпіон України серед аматорів
Ідентичність
Засновано: 1913
Кольори: біло-блакитні
- Досягнення
Чемпіон України серед аматорів 2025 року.
Чемпіон Тернопільської області 1974, 1990, 2004 років, срібний призер – 2024, бронзовий призер – 2023 року.
Володар Кубка Тернопільської області 1970, 1972, 1988, 1990 років.
Переможець Першої ліги чемпіонату Тернопільської області 2019, 2022 років.
Володар Суперкубка Тернопільської області 2005, 2014 років.
Володар Зимового Кубка Тернопільської області 2023, 2024 років.
• Керівництво та тренерський штаб
Президент: Куц Юрій Іванович
Директор: Стратій Назар Ярославович
Спортивний директор: Тихий Андрій Ігорович
Маркетинговий директор: Шклярук Ігор Леонідович
Головний тренер: Краснопьоров Олег Володимирович
Тренер: Федоренко Андрій Степанович/
Адміністратор: Навізівський Микола Григорович
Медіа-менеджер: Сторощук Ігор Васильович
Лікар: Гладик Степан Степанович
Директор стадіону: Амбрик Тарас Іванович
⭐️ Команда
Головний тренер: Олег Краснопьоров
Був добротним футболістом – у юному віці його підписали в Динамо, потім з успіхом грав за Ворсклу, ФК Маріуполь (тодішній Іллічівець) та Металіст. Виграв Кубок України 2009 року з полтавцями під керівництвом Павлова та три матчі провів за національну збірну України, причому, дебютував там у зрілому віці. Як тренер, спершу попрацював з молоддю, потім очолював Яруд/ФСК Маріуполь. Дністер прийняв у складній ситуації: після відходу Шелаєва та Костишина в Колос (Ковалівка) та з травмою основного воротаря невдовзі, але привів команду до перемоги в чемпіонаті України серед аматорів. При реально сильній конкуренції.
Лідер: Назар Процик
31-річний нападник колись пробував сили в Агробізнесі та Епіцентрі, пограв і за кордоном. Свого часу його перехід із Агрону в Дністер був головною подією футбольної Тернопільщини. До 8 голів у минулому чемпіонаті додав 7 асистів, у тому числі особливо сильно провів головні матчі – аж до супер-фіналу. ААФУ визнала Процика найкращим гравцем минулого сезону.
Зірка: Тарас Червонецький
В свої 30 років має великий досвід: пройшов юнацькі склади ФК Дніпро та ФК Севастополь, пограв за ФК Тернопіль і Епіцентр серед професіоналів. Починав вінгером, зараз грає фулбека. Має шалений удар з лівої й чудово виконує стандарти.
Надія: Микита Михайленко
23-річний вихованець донецького футболу пройшов Азовсталь і ФК Маріуполь U-19, встиг трішки пограти за Яруд, Діназ, ФК Кудрівка та тернопільську Ниву. Проте до цих пір Михайленко залишався не реалізованим, незважаючи на очевидні задатки. І от Краснопьоров чудово розкрив добре знайомого таланта в Дністрі: Михайленко, по-перше, грав вінгера, а не фулбека, як його часто ставили раніше, а по-друге, набив чотири м’ячі при одному асисті в семи матчах весни. Може додавати ще і ще.
Головна втрата: Валентин Білик
29-річний центральний півзахисник, як і багато хто в цьому клубі, пройшов класичний ФК Тернопіль, а також немало пограв за Агрон. Будучи лідером Дністра за ігровим часом у минулому сезоні, влітку залишив клуб і перейшов якраз до головного конкурента. Це не просто втрата, а ще й підсилення головного суперника.
Головне придбання: Данило Дмитрієв
Ще один талановитий новачок із бекграундом Донеччини. Дмитрієв також грав за ФК Маріуполь U-19 та ФСК Маріуполь, а минулий сезон провів у Гірнику-Спорт у Другій лізі. 22-річний вінгер – технічний, винахідливий гравець. Трішки не вистачає зросточку та фізичної міці, але компенсує це вмінням обіграти, випередити, забити. Зважаючи на втрату Голодриги, дуже важливе придбання
Трансферне вікно: 5,5
Чемпіон втратив основних воротаря, центрбека, центрхава, вінгера та кількох гравців із ротації. Далеко не на всі позиції представлені навіть прямі заміни, не кажучи про якісне підсилення. Якщо не буде придбань після початку сезону, на довгій дистанції це дасться взнаки, хоч команда у Краснопьорова загалом-то добротна й зіграна.
Пішли: в.Попович, п.Д.Шелаєв (Стандарт Нові Санжари ААФУ), з.Мостовий, п.Білик, п.Федчишин (всі – Агрон Великі Гаї ААФУ АФТ), з.Пасічник, п./н.Голодрига (обидва – Пробій Городенка Д3→Д2), з.Садовський (ФК Трибухівці Трибухівці АФТ), п.Павлусь (ФК Борщів АФТ)
Прийшли: п.Колосков (Кремінь Кременчук Д2→Д3 ПФЛ), п.Слободян (Колос-Бровар Сидорів АФТ), п.Уманець (Ребел Київ ААФУ→Д3 ПФЛ), п./н.Дмитрієв (Гірник-Спорт Горішні Плавні Д3 ПФЛ)
Інфраструктура:
- Стадіон: Дністер, м. Заліщики (вміщує до 500 глядачів)
Погляд уперед
Мета на сезон 2025/26: зберегти досягнення.
Агрон (Великі Гаї, Тернопільська область)
Ким були в чемпіонаті 2024/25
Підсумок сезону в ААФУ: 1/4 фіналу, 3 місце в Групі 1
Ідентичність
Засновано: 2016
Кольори: червоні
- Досягнення
Чемпіон Тернопільської області 2017, 2018, 2019, 2021, 2022, 2023 та 2024 років.
Володар Кубка Тернопільської області 2019, 2021, 2023 та 2024 років.
Володар Суперкубка області 2020, 2022, 2023 та 2024 років.
• Керівництво та тренерський штаб
Президент: Березовський Юрій Романович
Віце-президент: Кохман Олег Андрійович/
Головний тренер: Богородіченко Сергій Анатолійович
Тренер: Данилюк Олег Іванович
Начальник команди й адміністратор: Гуля Степан Романович
Голова ГО Агрон (Великогаївська ОТГ): Лісовий Сергій Євгенович
Команда
Головний тренер: Сергій Богородіченко
На позиціях захисника та півзахисника пограв за тернопільську Ниву та Динамо-2. В Вищій лізі дебютував ледве не школярем, побував у Німеччині. Пройшовши школу Лобановського та Яворського, дуже успішно стартував у футболі рідної області, з Вікторією (Великі Бірки), ставши чемпіонами Тернопільського району, з Агроном вигравши все в рідній області.
Лідер: Тарас Гром’як
32-річний вінгер і форвард у минулому чемпіонаті набив 13 м’ячів, і це ще не найкращий його показник. Гром’як рано починав у ФК Тернопіль, пограв за кордоном – аж до Канади. В останні роки роззабивався, як ніколи раніше – і лише завдяки цьому можна було перенести відхід почергово Процика, Семенця і тепер Мельника.
Зірка: Богдан Семенець
34-літній голеадор забив 38 м’ячів у Першій лізі, 43 – у Другій, п’ять – у Кубку України. Ставав найкращим бомбардиром всеукраїнських змагань, особливо здорово виступаючи за ФК Тернопіль і Агробізнес. Свого часу пограв і за Агрон, але відлучався на півроку в ФК Борщів. Зважаючи на відставку Мельника, дуже корисний новачок.
Надія: Юрій Соколовський
30-річний фланговий захисник – найкращий асистент команди (шість гольових передач тільки в минулому чемпіонаті ААФУ, загалом більше 10-ти). Теж пограв за ФК Тернопіль, в Канаді. Ми не ставимо тут молодого гравця, бо Агрон – не про це. Проте якщо говорити про надії, то від гри Соколовського дуже багато залежить в цій команді. Які ж колись тут були фланги, поки не пішов Червонецький у Дністер!
Головна втрата: Роман Мельник
Ну, 35-річний форвард ніби в минулому чемпіонаті не забив жодного м’яча. Проте в ігровому плані залишався корисним, підсилював гру під час матчів, а на дистанції такого гравця мати – дуже важливо. Добре ще, що повернувся Б.Семенець – що дає десь трішки глибину.
Головне придбання: Максим Тяпкін
24-річний вихованець класичного Дніпра колись вважався напрочуд перспективним: СК Дніпро-1, ЛНЗ, Агробізнес… Його випробовували добротні клуби. Проте бувало, що Тяпкін опускався і в аматори, і в Другу лігу (наприклад, в ФК Нікополь у часи Рубчинського). Загалом-то добротний вінгер, п’ять м’ячів забив у ПФЛ. Може, тут його й перерозкриють – задатки є.
Трансферне вікно: 6,5
Мало того, що втрат менше, ніж придбань, так ще й прийшли непогані футболісти. Білик і Семенець – уже добре знайомі поверненці, захисники Ваврик, Мостовий і Махінка можуть підсилити оборону, Тяпкін – півзахист. Відомі можливості Кобелі та Федчишина, і вони грали вже на такому рівні. Нема причин вважати, що кадрова ситуація в Агроні погіршилася, на відміну від декого з конкурентів.
Пішли: п.Намуйлик (Сокіл Велика Березовиця АФТ), п.Павлович, н.Гайковий (всі – ФК Збараж АФТ), п.Пошелюжний (Поділля Велика Березовиця АФТ), п.Харчук, н.Мельник
Прийшли: з.Ваврик (Сокіл Велика Березовиця АФУ), з.Махінка (Самбір-Нива-2 Д3 ПФЛ), з.Мостовий, п.Білик, п.Федчишин (всі – Дністер Заліщики ААФУ АФТ), п.Кобеля (Колос Бучач АФТ), п./н.Тяпкін (Гірник-Спорт Горішні Плавні Д3 ПФЛ), н.Б.Семенець (ФК Борщів АФТ)
Інфраструктура:
Стадіон: “Центральний” стадіон с. Великі Гаї (вміщує 1500 глядачів)
Погляд уперед
Мета на сезон 2025/26: поборотися за медалі, чим більш благородні – тим краще.
ФК Миколаїв (Львівська область)
Ким були в чемпіонаті 2024/25
Підсумок сезону в ААФУ: 1/4 фіналу, 4 місце в Групі 1
Ідентичність
Засновано: 2006
Кольори: біло-сині
Досягнення
Чемпіон Львівської області 2017 та 2024 років, срібний призер – 2019, 2020, 2021 та 2023 років, бронзовий призер – 2018 року.
Володар Кубка Львівської області 2019, 2020 та 2023 років, фіналіст – 2017, 2018, 2021 та 2024 років.
Володар Суперкубка Львівської області 2017 року./
Переможець Меморіалу Ернеста Юста 2021 року, фіналіст – 2018, 2020 років.
Керівництво та тренерський штаб
Президент: Оприск Микола Петрович
Віце-президенти: Гладкий Андрій Дмитрович, Каньовський Мартин Ростиславович
Генеральний директор: Демко Тарас Миколайович/
Головний тренер: Гурський Андрій Петрович
Тренер: Коваль Григорій Володимирович
Адміністратор: Микитин Володимир Миколайович
Лікар: Богун Андрій Володимирович
Команда
Головний тренер: Гурський і Коваль
Шумський, який привів ФК Миколаїв до здобуття Кубка України серед аматорів рік тому, очолив юнацький склад ЛНЗ. Головний тренер новий, можливо, ще тут з’явиться, а поки шанс отримали діючі гравці – захисники. Гурський був великим талантом Карпат, пограв за ФК Севастополь, Оболонь, за кордоном. Коваль, навпаки, після спроб у юності пограти за Енергетик (Бурштин) і Динамо (Хмельницький), 15 років уже грає за цей клуб. Обидва, перш за все, класні футболісти – тож як би додаткові обов’язки не поставили в тінь цей факт.
Лідер: Назар Цюпка
Ви могли й не чути такого футболіста, бо вся його кар’єра пройшла в аматорах Львівщини – а коли зростали ті ж Фенікс, ФК Куликів і Корміл, він їх залишав. Але Цюпка – нападник культовий. Тільки відомих статистиці голів на область і Україну в нього більше 160. В 35 років він забиває стабільно й багато – 10 в ААФУ минулого сезону, 5 – на область, 1 – в Кубку України. Та хто ще забиває в такому віці більше? Ровесник Ярмоленко? Ні. Справжній самородок цей Назар.
Зірка: Гурський і Коваль
Перший – просто дуже статусний гравець, колись у молодіжній збірній із Селіним, Лисенком, Бойком і Морозюком грав. Другий – легенда клубу, провів за ФК Миколаїв більше 300 матчів. Шалені штрафні – як на удар, так на подачу. Тому не можна не виділити цих двох досвідчених захисників.
Надія: Олег Криницький
21-річний нападник трішки займався в Буковині, проте не доріс до професіоналів. Кілька років провів у ФК Самбір, і щось таке помітив у ньому Шумський… Словом, за ФК Миколаїв молодий форвард тільки за минулий сезон набив 20 м’ячів (по 10 в ААФУ та ЛАФ). І задатки там хороші, ще можна прогресувати.
Головна втрата: Юрій Гумен
22-річний півзахисник не був основним, але щось таке в ньому було… Встиг запам’ятатися і відкрити лік результативним діям. Він, Давидяк, Деревецький, Козловський – отчасти й молодий Грибінець, це були важливі для розширеного складу опції. А ще ж у заявці нема Славецького – тут поки нема інфи, чому.
Головне придбання: Микола Богданов
Тут поки трішки мутного, тому що Богданов заявлений за стільський Миколаїв-2 і нам неясно, чи буде регулярно залучатися в ААФУ. Якщо так – це класне придбання. Центральний півзахисник із школою стрийської Скали пограв за такі сильні аматорські клуби, як Рочин (Соснівка), Юність (Верхня Білка), Фенікс (Підмонастир), Благо-Юність (Верхня). У складі ФСК Корміл (Яворів) зробив вагомий внесок у вихід у півфінал Кубка України серед аматорів, правда, зміни на тренерському містку та в складі тоді не дозволили пройти Маяк.
Трансферне вікно: 6,0
Класично для клубу: небагато прийшло, небагато пішло. Проте втрата Шумського та кількох гравців ротації насторожує – тому що якраз обмеженість складу на дистанції найтяжче била по ФК Миколаїв.
Пішли: гол.тр.Шумський (ЛНЗ U19), з./п.Козловський (Галичина Дрогобич ЛАФ), п.Гумен (ФК Жовква ЛАФ), п.Давидяк, п.Деревецький (всі – ФК Новий Розділ ЛАФ), н.Грибінець (ФК Дубляни ЛАФ)
Прийшли: гол.тр.Гурський, тр.Коваль, п.Богданов (Корміл ААФУ ЛАФ), п.Васишак (СФК Трускавець ЛАФ), н.Яценків (Легінь-Воля Брюховичі-Братковичі ЛАФ), з.Білінський, з.Шевчук (ФК Миколаїв юн.),
Інфраструктура:
Стадіон: «Міський», місто Миколаїв (вміщує до 3 500 глядачів)
Погляд уперед
Мета на сезон 2025/26: добротний і досвідчений склад, але побачимо, як дует справиться з тренерським додатковим навантаженням, а команда в цілому витримає віражі дистанції.
Колос (Полонне, Хмельницька область)
Ким були в чемпіонаті 2024/25
Підсумок сезону в ААФУ: 5 місце в Групі 1
Ідентичність
Засновано: 2021
Кольори: блакитно-жовті
Досягнення:
Чемпіон Хмельницької області 2021, 2023 та 2024, віце-чемпіон – 2022 року
Володар Кубка Хмельницької області «Пам’яті Героїв України» 2022, 2023, 2024 та 2025 років
Володар Суперкубка Хмельниччини 2024 року
Керівництво та тренерський штаб
Президент: Скримський Руслан Францович
Головний тренер: Бадрак Сергій Оліянович
Директор стадіону: Бадрак Сергій Оліянович
Команда
Головний тренер: Сергій Бадрак
Взагалі тут у відрядженні з першолігового Поділля побували Мандзюк і Соболевський, також команду консультував Костишин-молодший. Але організатор і натхненник проекту – цей місцевий діяч. Бадрак збирав місцевий футбольний актив, ще коли команда була суворо локальною, а з підтримкою мера та провідного агропідприємства вдалося запросити в Полонне хороших гравців, налагодити роботу, досягнути результату на область і заявити про Колос в Україні.
Лідер: Ігор Носарєв
34-річний вихованець футболу Житомирщини мав і великі шанси – друголігові Шахтар (Свердловськ), ФК Карлівка, Верес (Рівне) Буковина (Чернівці) і Гірник-Спорт (Горішні Плавні). Багато років віддав сарненському Маяку – практично рідному для себе місцю. Після початку повномасштабки виграв все, що міг, у Хмельницькій області та регулярно грає на рівні ААФУ з Колосом. У напарниках у центрі захисту мав таких відомих гравців, як Жданов (Металіст 1925, Поділля) чи Никитюк (Рух, ФК Львів, Волинь). Тепер уже сам передає досвід молодшим захисникам.
Зірка: Вадим Страшкевич
Земляк і ровесник Буяльського – півзахисник атакувального плану, який у юні роки також входив у переліки та рейтинги майбутніх зірок, дійшов аж до молодіжної збірної України, а те покоління було досить крутим і конкурентним. Займався у львівських Карпатах, після чого змінив низку клубів – Верес, ФК Полтава, Волинь, ФК Минай, Буковина, Карпати (Галич), Любомир, Нива (Вінниця)… Має великий професіональний досвід (13 голів і 7 асистів у 128 матчах). Грав основним за друголіговий Гірник-Спорт, тож в ААФУ має бути в вогні.
Надія: Роман Назарчук
Колос, як і будь-яка команда під завдання, це не про молодих. Але от 22-річний Назарчук тут в порядку, ще в перший захід приносив користь цій команді, після повернення з Поділля основний без питань знову. Пройшов Карпати й юнацьку збірну України. Має задатки захисного універсалізму.
Головна втрата: Богдан Скоцький
На праймі колишній універсал Вереса, Інгульця та Кременя приносив величезну користь і багато забивав. У минулому чемпіонаті записав на свій актив лише один асист. Але все одно це такий досить важливий був гравець, ще й міг зіграти нападника, півзахисника, а за великої потреби – навіть фулбека.
Головне придбання: Олександр Чепелюк
27-річний півзахисник – вихованець Волині Кварцяного, під 30 матчів провів в УПЛ. Подавав надії в складі Руху. Але якось так вийшло, що в якийсь момент його кар’єра пішла на спад. Багато грав у ПФЛ – Гірник-Спорт (Горішні Плавні), Епіцентр (Кам’янець-Подільський), Скала 1911 (Стрий). Останні роки провів, переважно, на аматорському рівні, але це були добротні клуби типу волинського Тростянця, Вотрансу, а з цього літа – Колоса. Звісно, за класом це високий гравець і, наприклад, за Обаміною можна буде не шкодувати.
Трансферне вікно: 6,5
Втрати мінімальні, хоч і пішли добротні футболісти. Але придбання хороші. Чепелюк має стати провідним центрхавом, Страшкевич може дати те, що давав Коляда в конструкції гри, а Якубов – це просто добротний форвард-вежа з досвідом і силами. Кажуть, і юні пацани прийшли талановиті. Подивимося.
Пішли: п.Вакула (ФК Бердичів ЖОАФ), п.Обаміна (Нафтовик-Долина ІФАФ), п./н.Скоцький (ФК Костопіль ААФУ), п.Притуляк
Прийшли: в.Лящук (ФК Бердичів ЖОАФ), п.Страшкевич (Гірник-Спорт Д3), п.Третяков (ФК Мирне РОАФ), п.Чепелюк (ФК Тростянець АФВ), н.Якубов (Благо-Юність Івано-Франківськ ІФАФ)
Інфраструктура:
Стадіон: «Полонь» м. Полонне (вміщує 2000 глядачів)
Погляд уперед
Мета на сезон 2025/26: поборотися за плей-офф і медалі.
VIVAD (Романів, Житомирська область)
Ким були в чемпіонаті 2024/25
Підсумок сезону в ААФУ: 7 місце в Групі 1
Ідентичність
Засновано: 2021 (як Зоря)
Кольори: білі
- Досягнення
Чемпіон Чемпіонату Житомирської області з футболу 2022, 2023 та 2024 років
Володар Кубку «Небесної Сотні» Житомирської області 2024 року
Переможець Першої ліги Житомирської області 2008 та 2021 років
Володар Суперкубка Житомирської області 2020, 2023 та 2024 років
Володар Кубку Житомира пам’яті Миколи Сюсюри 2020, 2023 та 2024 років
Керівництво та тренерський штаб
Президент: Ходак Ігор Євгенович
Головний тренер: Чорний Віктор Миколайович
Адміністратор: Кадлубовський Анатолій Антонович
Команда
Головний тренер: Віктор Чорний
Колишній нападник і півзахисник Системи-Борекс, Геліоса та інших профі-клубів. Будучи ровесником Шевченка, ще виходить на поле й дуже допомагає команді на досвіді. Працював із тренерами-глибами – Жиліним, Томахом, Надєїним. Зараз весь час утримує один із провідних клубів Житомирщини на рівні, хоча Вівад і не може втримувати провідних гравців, тож все, що Чорний награє, періодично обнуляється більш багатими конкурентами.
Лідер: Богдан Мосійчук
Важко виділити когось одного – і склад мінливий, і команда колективістська. Хай буде 34-річний захисник Мосійчук, один із найстабільніших. В молодості пройшов Тетерів (Чуднів), Авангард (Новоград-Волинський), СК Коростень. Добре відомий і в сусідніх областях, де бігав не лише в футбол, а й у «міньку». При цьому добротний і надійний футболіст.
Зірка: Дмитро Швець
Хоч грає ровесник Ярмоленка не так часто, проте назвемо його. Швець – вихованець Полісся, який подавав великі надії в Іллічівську. Найкращі роки провів у складі краматорського Авангарда, пограв за ПФК Суми, охтирський Нафтовик, допоміг перезавантажити Полісся в перші роки нового клубу франшизи. Після тривалих виступів за ФК Звягель перейшов у Вівад. Якісний центральний півзахисник, який навіть за невеликий ігровий час приносить користь.
Надія: Володимир Шевчук
23 роки. Центральний півзахисник. Пройшов школу Полісся, стрийської Скали, Волині. Подавав надії в Карпатах (Галич), Ниві (Вінниця) та ФК Хуст у Другій і Першій лізі. В минулому сезоні приєднався до команди і її явно підсилив.
Головна втрата: Валентин Ластовка
Три голи та один асист у минулому чемпіонаті. Ще взимку був на радарі в профі-клубів (Кремінь), а зараз Колос-2 забрав таки його в Другу лігу. Хороший півзахисничок конструктивного плану, правда, в свої 20 років важко йому буде виграти конкуренцію в віковій ковалівській «двієчці». Зрозуміло, що гравців рівня найкращого бомбардира в історії Колоса Бондаренка чи тих, кого перехопив Колос (Полонне), було б цікаво втримати. Ластовці ж треба рости – це його шанс. Прикра, але закономірна втрата.
Головне придбання: Андрій Власюк
Колись це був дуже якісний лівий захисник: пройшов ЦСКА, Верес, ФК Севастополь, Кримтеплицю. Гарно виглядав у Буковині, Нафтовику, Гірнику-Спорт. На якийсь період став лідером відродженого Полісся, правда, до УПЛ вже не доріс – був у віці. За ПФК Звягель трішки пограв. Для Віваду – знахідка: місцевий, універсал, має клас.
Трансферне вікно: 5,5
Звісно, щоб виступати на рівні з претендентами на медалі, треба б більш масового підсилення. А так – втратили різностороннього півзахисника, придбали різностороннього оборонця, трішки зменшили варіативність складу.
Пішли: п.Чопенко (ФК Станишівка ЖОАФ), п./н.Ластовка (Колос-2 Ковалівка Д3 ПФЛ), п.Фудзіцький
Прийшли: з.Власюк (Бульвар Житомир АФУ)
Інфраструктура:
Стадіон: «Центральний» смт. Романів (вміщує 1000 чоловік)
Погляд уперед
Мета на сезон 2025/26: фінішувати в регулярному чемпіонаті поближче до лідерів, а там – побачимо.
Маяк (Сарни, Рівненська область)
Ким були в чемпіонаті 2024/25
Підсумок сезону в ААФУ: новачок
Ідентичність
Засновано: 1980
Кольори: біло-яскраво зелений
- Досягнення
Чемпіон Рівненської області 2005, 2015, 2018, 2021, 2023 та 2024 років
Срібний призер чемпіонату Рівненської області: 2001, 2006, 2008, 2014 та 2019 років
Бронзовий призер чемпіонату Рівненської області: 2007, 2010, 2016 та 2017 років
Володар Кубка Рівненської області: 2008, 2011, 2017, 2023 та 2024 років
Володар Суперкубка Рівненської області: 2012, 2014, 2023 та 2024 років
Керівництво та тренерський штаб
Президент: Питель Віталій Іванович
Головний тренер: Жданюк Олександр Леонідович
Тренер: Криницький Валентин Юрійович
⭐️ Команда
Головний тренер: Олександр Жданюк
Непоганий був півзахисник, свого часу забивав багато. Особливість – за винятком короткого періоду за Енергію (Володимирець) в 2020 році, всю кар’єру провів у Маяку. Був тут адміністратором, а посеред минулого сезону провів рокіровку з Криницьким і очолив команду як головний тренер. Минулий сезон – найуспішніший для сарненського футболу, бо вдома виграли все й дійшли до фіналу Кубка України серед аматорів.
Лідер: Микола Коляда
Колись цей невисокий, але мобільний півзахисник подавав надії в Вересі та Інгульці. Був у нього період за кордоном – у Словаччині. Але найбільше та найуспішніше пограв за найкращі клуби Рівненщини минулих десятиліть – ОДЕК (Оржів) і ФК Малинськ. Зібрав там божевільну кількість нагород. Кілька років грав за Колос (Полонне), але транзитом через футзальний склад луцького Вотрансу опинився на малій батьківщині. Маяку допоміг вийти у фінал Кубка України серед аматорів і в 33 роки достатньо рухливий і винахідливий, щоб залишатися корисним.
Зірка: Михайло Сергійчук
34 роки людині, серед професіоналів забивав уже не так багато, останні сезони – більше розчарування. Але ж це Сергійчук! Під 130 матчів в УПЛ, 10 матчів у єврокубках. Забивав і там, і там. 80 голів серед професіоналів. Карпати, Ворскла, Буковина, Верес і низка інших клубів у послужному списку. В Рівному його називали “Імператором”. Точно принесе користь Маяку.
Надія: Ілля Шевченко
Приємно відзначити, що Маяк – команда з молодою основою. Захисники Яцута та Веретюк, півзахисник Шевченко, нападник Рудика – це все молодь 2003-2004 р.н., що не так часто побачиш в інших аматорських клубах під завдання. Та й більшість – саме місцеві, з Рівненщини. От як Ілля – починав у Рафалівці, пройшов костопільський КОЛІФКС, ще до повномасштабки почав залучатися в першу команду Маяка. 73 матчі в 22 роки і 25 голів – чи в багатьох молодих гравців є такі показники в провідній команді своєї області?
Головна втрата: Сергій Близнюк
22-річний півзахисник відзаявлений в кінці весни. За Маяк набігав 24 матчі – 4 голи та кілька асистів. У Кубку України серед аматорів минулого сезону запам’ятався асистом Шевченку в важкому матчі з ФК Тростянець на Волині – напевно, переломному для сарненців. Як би там не було, це втрата, хай Близнюк, крім Граніту (Томашгород) і ФК Радовель, більше ніде й не грав.
Головне придбання: Артем Данилюк
Ми б назвали Сергійчука, проте в нас є вибір. 24-річний захисник в юності подавав надії в Карпатах, викликався в вікову збірну. За Верес деякий час грав в основі, потім виступав не без успіху за Буковину, Вікторію та Фенікс-Маріуполь у Першій лізі. Добротний футболіст, та ще й місцевий – зі своєї області. Гарно може виконати стандарт, зіграти вище чи нижче на фланзі. Тож не здивуємося, якщо і в півзахисті Маяка пограє.
Трансферне вікно: 6,5
Провели точкове посилення без відсутності вирішальних втрат.
Пішли: в.Р.Хомич (Полісся Рокитне РОАФ), п.А.Криницький (Кудрівка-КДЮСШ-15 ДЮФЛУ U-19), п.Харковець (Сокіл Осова РОАФ), н.Кишиєв (ФК Кунів-Вельбівно РОАФ), п.Близнюк, п.Царьов
Прийшли: з.Данилюк (Фенікс-Маріуполь Д2 ПФЛ), з.Ніколаєв (ФК Молодіжне Молодіжне РОАФ), н.Сергійчук (ФК Тростянець Д3 ПФЛ)
Інфраструктура:
Стадіон: «Сарни-Арена», місто Сарни (вміщує до 3 500 глядачів)
Погляд уперед
Мета на сезон 2025/26: не новачки на всеукраїнському рівні, але саме в чемпіонаті – в ліговій коловій системі – після початку повномасштабки не грали. Якщо Маяк справиться в плані стабільності та глибини складу, однозначно буде претендувати на плей-офф і медалі.
ФСК Корміл (Яворів, Львівська область)
Ким були в чемпіонаті 2024/25
Підсумок сезону в ААФУ: дебютант
Ідентичність
Засновано: 2018
Кольори: синьо-білі
- Досягнення
Півфіналісти Кубка України серед аматорських команд 2024/25
Бронзові призери чемпіонату Прем’єр-ліги Львівської області 2020 року.
Півфіналісти Кубка Львівської області 2020 року.
Переможці Меморіалу Ернеста Юста 2025 року.
• Керівництво та тренерський штаб
Президент: Пацула Ігор Романович
Спортивний директор: Бахор Олесь Богданович
Технічний директор: Сухнацький Мар’ян Олексович
Головний тренер: Костик Богдан Іванович
Помічник головного тренера: Данилюк Тарас Васильович
Адміністратор: Крижановський Юрій Вікторович
Лікар команди: Левенець Олексій Миколайович
Прес-аташе: Закалюжна Марія Романівна
Команда
Головний тренер: Богдан Костик
Це був хороший свого часу півзахисник, пограв за професіональні клуби СКА-Орбіта (Львів) і ФК Рава (обидва – Друга ліга). Найбільше прославився виступами за аматорський ще на той час Рух, а як тренер, виграв все в рідній області на чолі Юності (Верхня/Нижня Білка). Після об’єднання з ФК Куликів допоміг клубу адаптуватися на всеукраїнському рівні, проте Куликів-Білка прийняв рішення рухатися в Другій лізі в іншому напрямку. Зараз Костик зібрав хороший за іменами склад у Кормілі. Виглядає він достатньо, щоб команда боролася за вищі місця – хоча результат при існуючій конкуренції не гарантований нікому.
Лідер: Юрій Іваночко
Кого ж назвати? Важкий вибір. Багато претендентів. Виберемо гравця, який є моторчиком команди. Іваночко пройшов Карпати, ФК Львів і юнацьку збірну України. Подавав надії в Ворсклі та Вересі, з ЛНЗ вигравав змагання ААФУ. З Юністю та Куликовим здобував висоти в футболі Львівщини. Трішки здивував, коли Куликів-Білку та Другу лігу змінив на ФСК Корміл. А зараз дивишся – проект-то перспективний, і мобільний центрхав Іваночко може стати основним для яворівців на багато років.
Зірка: Володимир Гладкий
Йому 29 років – це врешті-решт розквіт, а колись Гладкий викликався в юнацьку збірну України, вважався найперспективнішим молодим форвардом дубля Карпат. У складі стрийської Скали та хмельницького Поділля пограв у Другій лізі. Все в області виграв у складі Юності, багато забивав за ФК Куликів. Повернення з ПФЛ Гладкого – хороша новина для атаки Корміла, тільки б не заважали травми.
Надія: Максим Музичук
У команді вистачає молодих гравців – в принципі, ті ж захисники Вовкун і Мудрик – колишні надії ФК Львів і Карпат – ще досить молоді (2001 р.н.). І лідерам команди – Геричу, Гладкому, Майовецькому, Іваночку – ще грати й грати (1996-98 р.н.). Але якщо про перспективи, то це 19-річний Музичук із Руху-2. З одної сторони, вихованець ФК Звягель уже й у Другій лізі багато пограв. З іншого – високий, але тендітний нападник має такі непогані задатки, що з нього можна виростити справжнього голеадора.
Головна втрата: Микола Богданов
Ми вже говорили про нього, як про потенційного новачка ФК Миколаїв. Хороший півзахисник, розігруючий, з баченням поля. Це не лише послаблення Корміла, але й посилення конкурента.
Головне придбання: Роман Герич
Колись у складі Скали подавав великі надії, не менші за тих же Данковича та Білика. Загалом багато де пограв серед професіоналів: Верес (Рівне), ФК Калуш, Інгулець (Петрове), Епіцентр (Кам’янець-Подільський), Балкани (Зоря), Прикарпаття (Івано-Франківськ). Останнім часом грав за один із найамбітніших аматорських клубів Прикарпаття – Благо-Юність. Добротний воротар і дуже важливе придбання в плані заміни Грицаля.
Трансферне вікно: 6,5
Є втрати – як основні воротар чи півзахисник, але це бачення оновленої команди. А от Гладкий, Герич, Майовецький і Вовкун – це однозначне підсилення навіть для всеукраїнського рівня. Знову ж таки, Вовкун із тим же Музичуком можуть суттєво прогресувати, в такому випадку буде ще цікавіше.
Пішли: в.Грицаль (ФК П’ятничани ЛАФ), в.Дяків (Газовик-Хуртовина Комарно ЛАФ), п.Богданов (ФК Миколаїв-2 Стільсько ЛАФ ам./ФК Миколаїв ААФУ), н.Ольховик (Повстанець-Стефано Гринів ЛАФ), тр.Вергун, п.Хімчак, н.Кішко
Прийшли: гол.тр.Костик, тр.Данилюк, н.Гладкий (всі – Куликів-Білка Д3 ПФЛ), гол.тр.→тех.дир.Сухнацький, в.Герич, п.Майовецький (обидва – Благо-Юність Івано-Франківськ ІФАФ), з.Вовкун (Фенікс-Маріуполь Д2 ПФЛ), н.Музичук (Рух-2 Д3 ПФЛ)
Інфраструктура:
Стадіон: Стадіон: «ім. Євгена Смука», м. Яворів (вміщує до 1100 глядачів)
Погляд уперед
Мета на сезон 2025/26: поборотися за медалі, якнайвищі.
ФК Тростянець (Волинська область)
Ким були в чемпіонаті 2024/25
Підсумок сезону в ААФУ: дебютант
Ідентичність
Засновано: 2022
Кольори: жовто-сині
Досягнення
Чемпіон Волинської області 2024 року
Володар Кубка Волинської області 2023 та 2024 років
Бронзовий призер чемпіонату Волинської області 2023 року
Володар Кубка Луцького району 2022 року
Керівництво та тренерський штаб
Почесний президент: Мосійчук Сергій Олександрович
Президент: Мосійчук Роман Сергійович
Головний тренер: Сачко Василь Вікторович
Адміністратор: Зингель Віталій Андрійович
Команда
Головний тренер: Василь Сачко
Легенда Волині, Ворскли та команди Шахта «Україна». Дільничний міліціонер, який грав у футбол в своє задоволення – а доріс до переможного голу праймовому Шахтарю Луческу в фіналі Кубка України. Тренер, який очолював головні команди свого життя. Це все – про Сачка. Якийсь час він був у футболі хіба через благодійні ветеранські матчі, проте заради проекту ФК Тростянець відновив тренерську роботу. У минулому сезоні, ми так розуміємо, консультував цей клуб – під керівництвом Піддубного Тростянець двічі в один гол поступився в першому раунді Кубка України серед аматорів майбутньому фіналісту (сарненському Маяку).
Лідер: Назар Мигаль
У нас величезний вибір – є ж іще Портянко, Воробей, новачок Цурупін. Але назвемо 22-річного воротаря, який пройшов школу Ковеля та Вереса, пограв на професіональному рівні за ПФК Звягель, а з 2023 року є основним у тростянецькій команді. Мати місцевого молодого воротаря – хороша опція.
Зірка: Роман Никитюк
31-річний Никитюк пройшов Волинь Кварцяного, пограв за Рух, ФК Минай і низку інших професіональних клубів. Та, що там!.. Уже після повномасштабки Роман пограв за ПФК Львів в УПЛ. І от цей персонаж зараз в Тростянці відповідає за центр захисту, а може зіграти й на інших позиціях. Дуже непогано.
Надія: Максим Переходько
Взагалі-то це 23-річний півзахисник, який займався в академіях Металіста й Скали, грав за ОДЕК (Оржів), Верес і ПФК Звягель. Але в своєму нинішньому клубі Переходько розкрився як бомбардир: за неповних три сезони набив на обласному рівні 38 (!) м’ячів і тепер ФК Тростянець має право сподіватися, що продовжить це роботи в ААФУ.
Головна втрата: Сергій Сімінін
Ну, хай Чепелюк – він молодший, ще може поїздити в інші області. Та й у центрі поля йому знайдено номінальну заміну – Цурупін із Другої ліги. Але ветеран Сімінін міг би залишитися на Волині. Ще не так давно грав серед професіоналів – і в тому ж першоліговому Поділлі був у порядку.
Головне придбання: Артем Цурупін
Вихованець столичного футболу має 15-річний стаж професіонального футболу. Серед колишніх клубів центрального півзахисника Цурупіна – Арсенал-Київ, Верес, Олімпік, Буковина. 216 матчів провів у Першій і Другій лігах, вже був граючим тренером Ревери 1908. Але через призупинку клубу в ПФЛ ще побігає серед аматорів – що безперечно корисно для ФК Тростянець.
Трансферне вікно: 5,5
Склад у ФК Тростянець добротний, тренер досвідчений – нема питань. Але, якщо відштовхуватися від втрат і придбань, пішли універсал захисту й опорник, прийшов +/- відповідного рівня опорник. А при переході з обласного чемпіонату на всеукраїнський рівень бажано мати підсилення.
Пішли: з.Сімінін (Полісся Ставки КОАФ), п.Чепелюк (Колос Полонне ААФУ), п.Януль (ФК Кудрівка U-19)
Прийшли: п.Цурупін (Ревера 1908 Івано-Франківськ Д3 ПФЛ)
Інфраструктура:
Стадіон: «Тростянець», с. Тростянець (вміщує до 400 глядачів)
Погляд уперед
Мета на сезон 2025/26: і зараз видно, що в окремих матчах ця команда може створити проблеми рівно будь-якому супернику. А от успіх в турнірі в цілому буде залежати від багатьох факторів, зокрема – додаткового підсилення.
ФК Костопіль (Рівненська область)
Ким були в чемпіонаті 2024/25
Підсумок сезону в ААФУ: дебютант
Ідентичність
Засновано: 2024
Кольори: салатово-чорні
- Досягнення
Бронзовий призер зимнього турніру пам’яті В. Шморгуна 2024 року.
• Керівництво та тренерський штаб
Президент: Дзюбак Олександр Сергійович
Віце-президент: Степанюк Сергій Олександрович
Головний тренер: Улянчук Дмитро Володимирович
Тренер: Українець Артем Валерійович
Начальник команди: Потурай Олександр Миколайович
Адміністратор: Потурай Олександр Миколайович
Команда
Головний тренер: Дмитро Улянчук
Свого часу Улянчук пограв за провідні клуби області – Маяк (Сарни) і ОДЕК (Оржів). Тренувати почав на малій батьківщині. У минулому сезоні ФК Костопіль під його керівництвом брав участь у Кубку України серед аматорів – двічі поступився з мінімальною різницею ЛСТМ.
Лідер: Олег Кошка
38 років людині, а які виступи за плечима – займався в Карпатах і Шахтарі, пограв за Зірку й Олімпік. Дуже рано завершив по суті професійну кар’єру, не було ще й 30-ти, як залишив Черкаський Дніпро й після Першої ліги ПФЛ України почав грати, переважно, рідній області. Після полонського Колоса повернувся в ФК Костопіль в минулому році й може ще принести команді користь в опорній зоні чи захисті.
Зірка: Олександр Дзюбак
У команді є ціла група футболістів, які мали хорошу професійну кар’єру: атакувальний півзахисник Богданов, опорник Кошка, нападник Скоцький. Але ми підемо несподіваним шляхом і назвемо президента клубу Олександра Дзюбака: він є активним блогером із сумарною аудиторією під НСК Олімпійський, веде бізнес забудовника, дружить з іншими керівниками християнських футбольних колективів, яких багато в Україні. Ще в минулому сезоні він, до речі, був у заявці ФК Костопіль.
Надія: Богдан Скоцький
32-річна надія клубу – колишній нападник Інгульця, вереса, Кременю й низки інших клубів Скоцький. Взагалі міг би грати ще в інших областях – донедавна був основним у Колосі (Полонне), але в рідній області займається з юними футболістами, тож і в грі першій клубній команді допоможе. Нема сумнівів, що ця команда розкриє й невідомих нових талантів, але про це будемо судити вже по ходу сезону.
Головна втрата: Юрій Бамболя
Ще в минулому сезоні грав за ФК Костопіль, забивав у Кубку ААФУ. Зараз виступає в складі Маяка, з яким дійшов до фіналу цього турніру. А сам по собі, перспективний 22-річний форвард – подавав надії в Вересі й пограв трішки за друголіговий ПФК Звягель.
Головне придбання: Владислав Гуменюк
Основного воротаря з минулого сезону – Стельмащука – в заявці не бачимо, тож важливо, що було посилення цієї позиції. 20-річний представник воротарської династії Гуменюк відпрацював контракт із Металістом 1925, встиг пограти за резервний склад. Цього літа вже був представлений як новачок першолігового Прикарпаття, але в підсумку опинився в ФК Костопіль. Хай це піде на користь усім сторонам.
Трансферне вікно: 6,0
Масштабного підсилення не було, проте ще з весни з’явилися в складі такі добротні гравці, як Богданов, Дацюк, Брикса, а тепер і Скоцький.
Пішли: –
Прийшли: в.Гуменюк (Металіст 1925-2 Харків Д3→Прикарпаття Івано-Франківськ Д2 ПФЛ), п./н.Скоцький (Колос Полонне ААФУ)
Інфраструктура:
Стадіон: «Колос», м. Костопіль (вміщує 1330 глядачів)
Погляд уперед
Мета на сезон 2025/26: це добротна команда – хоча навряд чи доречно говорити про медальні амбіції, як це було в того ж ОДЕКа, але в цілому ФК Костопіль має бути боєздатним і гідно дебютувати в чемпіонаті України серед аматорів.
СК Коростень/Агро-Нива (Житомирська область)
Ким були в чемпіонаті 2024/25
Підсумок сезону в ААФУ: дебютант
Ідентичність
Засновано: 2025
Кольори: сині
Досягнення:
Володар Суперкубка Житомирської області 2025 року
Керівництво та тренерський штаб
Президент: Васянович Віктор Петрович
Головний тренер: Лавренюк Максим Олександрович
Тренер: Шевчук Андрій Володимирович
Команда
Головний тренер: Максим Лавренюк
39-річний Лавренюк був добротним воротарем, який пограв за вісім професіональних клубів, включаючи Нафтовик-Укрнафту та Ворсклу. Проте ще в 2014-му він повернувся в рідний Коростень і багато років виступав за місцевий клуб Мал, в тому числі ще в минулому сезоні. В об’єднаній народицько-коростенській команді вже досягнув великого успіху, вибивши значно досвідченіший луцький ЛСТМ із попереднього етапу Кубка України УАФ.
Лідер: Єгор Шатуха
21-річний Шатуха займався в академії Металіста, проте ще в 2017 році, після краху класичного клубу, повернувся в рідне місто. З Малом (Коростень) пройшов великий шлях, сезонів п’ять у складі команди. Зараз в об’єднаному клубі вже є одним із більш досвідчених: забивав і в чемпіонаті області, і в Кубку України УАФ, правда, запоровши один із двох пенальті проти ЛСТМ.
Зірка: Шевчук Андрій
Зовсім недавно граючий тренер коростенців відсвяткував день народження. Якщо ви не ідентифікуєте форварда за досить поширеним прізвищем, дамо наводку: це легенда ФК Севастополь і дворазовий переможець літньої Всесвітньої універсіади. Майстер спорту міжнародного класу, який після Кристалу (Херсон), Севастополя, Металурга (Запоріжжя), Гірника-Спорту та слованського Татрана передає досвід юним футболістам на малій батьківщині.
Надія: Данило Вишинський
20-річний вихованець коростенського футболу грає в групі атаки, в півзахисті. Додав цього сезону, забив чотири м’ячі на область. Таких гравців у цієї команди багато – в віці 20+, з непоганими задатками. Саме заради них варто було затіяти об’єднання двох клубів і заявитися на регулярний чемпіонат України серед аматорів.
Головна втрата: –
Головне придбання: Дем’ян Чубатий
21-річний захисник сам починав у футболі з Овруча – це та ж Житомирська область, потім займався в академії Динамо та грав за юнацький склад ФК Олександрія. В минулому сезоні з «двієчки» перейшов у Гірник-Спорт, де пограв у Другій лізі. Став пізнім придбанням СК Коростень/Агро-Нива, і це один із тих гравців, які отримали найкращу школу.
Трансферне вікно: 6,0
Ми маємо справу з об’єднанням двох клубів – Агро/Нива в минулому сезоні грала в Кубку України серед аматорів, а після альянсу з СК Коростень отримала можливість дебютувати в Кубку України УАФ (завдяки цьому через тиждень у місто приїде клуб УПЛ Верес), а також чемпіонаті ААФУ. Тож оцінювати об’єднану команду маємо саме з цього ракурсу.
Пішли: –
Прийшли: з.Чубатий (Гірник-Спорт Д3 ПФЛ)
Інфраструктура:
Стадіон: «Спартак», місто Коростень (вміщує 3000 глядачів)
Погляд уперед
Мета на сезон 2025/26: .
ГРУПА 2
Агротех (Тишківка, Кіровоградська область)
Ким були в чемпіонаті 2024/25
Підсумок сезону в ААФУ: бронзовий призер чемпіонату України серед аматорів, володар Кубка ААФУ
Ідентичність
Засновано: 2010
Кольори: чорно-червоно-білі
Досягнення
Чемпіон України серед аматорських команд 2023/24
Володар Кубка України серед аматорських команд 2024/25
Чемпіон Кіровоградської області 2023 та 2024 років
Володар Кубку Кіровоградської області з футболу на підтримку ЗСУ 2024 та 2025 років
Переможець Першого та Другого Фестивалів з футболу Кіровоградської області 2022 року
Керівництво та тренерський штаб
Президент: Саусь Сергій Іванович
Віце-президент: Саусь Владислав Сергійович
Головний тренер: Мизенко Олександр Вікторович
Тренер: Єрьомін Олександр Григорович
Начальник команди: Співак Олександр Володимирович
Адміністратор: Семенюк Петро Васильович
Команда
Головний тренер: Олександр Мизенко
53-річний фахівець – культовий персонаж футболу Кіровоградщини. Школярем дебютував за Зірку – клуб, який випустив Веремєєва, Євтушенка, Михайлова та багатьох інших суперзірок. “Служив” у СКА із майбутніми зірками. Грав у Евісі в Колтуна, донецькому Металурзі в Онищенка, а також у грандах Молдови (Шериф) і Казахстану (Актобе). Очоливши Агротех, зібрав тут найкращих доступних на той момент ветеранчиків і вихованців Зірки й Олександрії. Вони виграли все в області й учинили фурор в ААФУ.
Лідер: Ігор Загальський
Що й говорити, за два сезони на всеукраїнському аматорському рівні Загальський набив для Агротеху 43 результативні дії (19 голів і 24 асисти), а його клуб здобув золоті медалі 2024-го та Кубок України 2025 року! Вражаючі досягнення, звісно, не найвищі в кар’єрі Ігоря, який, наприклад, вигравав Першу лігу з Зіркою та Дніпром-1, провів більше 50 матчів в УПЛ, виступав за такі команди, як Інгулець, Оболонь, Металург (Запоріжжя). Школа Дніпра та першого тренера Коноплянки дала йому майстерність і розвинула футбольний інтелект. Цей футболіст може і сам забити, і асистувати, і своєчасним пасом із глибини почати багатоходову комбінацію.
Зірка: Олексій Чичиков
Він зовсім юним дебютував за Ворсклу та збірну України, привернувши увагу топових клубів. Не заграв у Локомотиві в Сьоміна – потім мав великий шанс у Дніпрі. Зате пізніше дійсно якісно грав за ту ж Ворсклу, Зірку та Дніпро-1, з якими зібрав чимало нагород всеукраїнського масштабу та пограв у єврокубках. В останні роки Чичиков – це лідер Агротеху, який із ним в складі до чемпіонства минулого сезону додав нинішній Кубок України серед аматорів, а також виграв усі можливі змагання Кіровоградщини. Можливо, вік десь і дається взнаки, але той ігровий час, який дають йому тренери, Олексій використовує сповна: він спільно з Проциком найкращий асистент чемпіонату та один із гравців, які дають перевагу в класі тишківчанам.
Надія: Олег Манастирний
23-річний півзахисник свого часу був лідером Зірки – вже аматорської, вимушено омолодженої. Як і багато інших провідних гравців Агротеху, був затребуваним на професіональному рівні, проте замість численних виїздів на перегляди вирішив грати за тишківчан. Завдяки універсалізму та самовіддачі, Манастирний знайшов себе у цій досвідченій команді. Забив переможний м’яч у ворота Маяка в фіналі Кубка України серед аматорів.
Головна втрата: –
Ми поки не маємо остаточної інформації, чи пішов Бовтуненко (в заявці його поки нема). Якщо справді – то це послабить вибір команди в обороні. Проте в цілому Агротех обійшовся без втрат. Можливо, назвати б Сітала, який після демаршу Інгульця підтримував форму з тишківською командою, проте, дивлячись як він стартував у Поділлі, для Мизенка це було б не придбання.
Головне придбання: Максим Бондар
Черговий вихованець Зірки в складі Агротеху. Навесні спробував сили аж у Першій лізі ПФЛ і відразу став гравцем основи Кременя. Хай його клуб і вилетів, але молодий захисник довів свій рівень. Зараз може створити чудовий дует із ветераном Ковальовим і продовжувати прогресувати.
Трансферне вікно: 6,5
Нікого не втратили – а могли, тому що успіх Пастухова, Манастирного чи Сурженка однозначно привертає увагу. А новачки – дуже перспективні. Бондар – прогресуючий гравець із задатками універсалізму. Жадан колись був найперспективнішим нападником Зірки й одним із найбільш цікавих у резерві Олександрії. Попчук – фланговий універсал такого типу, якого не вистачало Агротеху – там фулбеки зовсім іншого плану, від них мало гольових передач, прямих загострень, ударів.
Пішли: п.Корчинський (Олімп Кам’янка ФФЧО), з.Бедін, з.Бовтуненко, п.Тонконоженко
Прийшли: з.Попчук (Ревера 1908 Івано-Франківськ Д3 ПФЛ), з./п.Бондар (Кремінь Д2→Д3 ПФЛ), н.Жадан (ФК Олександрія-2 Д3 ПФЛ)
Інфраструктура:
Стадіон: ОЗ «Тишківський ліцей», с. Тишківка (вміщує до 400 глядачів)
Погляд уперед
Мета на сезон 2025/26: боротися за медалі й повернення чемпіонства.
Авангард (Лозова, Харківська область)
Ким були в чемпіонаті 2024/25
Підсумок сезону в ААФУ: 3 місце в Групі 2 та поразка в 1/4 фіналу від майбутнього чемпіона – Дністра
Ідентичність
Засновано: 2021
Кольори: жовто-чорні
- Досягнення (включено етап до 2021 року)
Володар Кубка УРСР 1988, фіналіст – 1989 року.
Чемпіон Харківської області 1982, 1983, 1988, 1992 років, срібний призер Харківської області – 1975, 1976, 1979, 1986, 1987, 1989, 1997, 2002, 2003, бронзовий – 1977, 1994/95, 1995/96, 2004.
Володар Кубка Харківської області 1974, 1983, 1986, 1987, 1988, 1990, 1991, 1992/93 років, фіналіст – 1978, 1982, 1995/96, 1999, 2005
Володар Суперкубка Харківської області 1991 року.
Срібний призер Першої ліги Харківської області 1971 року, бронзовий – 1970.
(етап від 2021 року)
Чемпіон Харківської області з аматорського футболу 2024 року.
Володар Кубка Дніпропетровської області 2023 року.
Учасник матчу за Суперкубок Дніпропетровської області 2023 року.
Переможець турніру Дніпропетровської області «Пам`яті М. Білого» 2023 року.
• Керівництво та тренерський штаб
Президент: Левченко Василь Олексійович
Головний тренер: Рахаєв Ігор Володимирович
Начальник команди: Камінський Микола Григорович
Адміністратор: Грєкова Каріна Ігорівна
Лікар: Косик Юлія Миколаївна
Команда
Головний тренер: Ігор Рахаєв
Півзахисник Рахаєв вважався досить перспективним – пограв за харківські Маяк і Металіст, а також за Торпедо (Запоріжжя). Через травми рано завершив і став “українським Нагельсманном” ще до появи Нагельсманна – в 29-річному віці очолив харківський Арсенал і вивів його до вершин. Потім входив у штаб Маркевича в Металісті й навіть привів команду самостійно до до звання бронзового призера. Попрацював за кордоном – у молдовській Зарі (Бєльци) з Довбиком, у казахстанському Актобе. Але після Геліоса в українському професіональному футболі більше не працював. Авангард очолив напередодні повномасштабки й планувалося, що цей клуб піде в Другу лігу. Наразі виконуватиме максимальні завдання в аматорах.
Лідер: Олександр Гладкий
Граючий спортивний директор клубу – колишній форвард Металіста, Шахтаря, Дніпра, Динамо, Карпат, Чорноморця та низки інших клубів Гладкий. Причому, екс-збірник – в порядку: 8 голів і 3 асисти за ці два сезони в ААФУ. Головне, що завдяки своїм зв’язкам Олександр Миколайович може привозити в команду рідного міста зірок рівня Хачеріді, Селіна, Д.Олійника.
Зірка: Денис Олійник
Ветеран Динамо, Металіста, Дніпра та Вітесса дуже зайнятий – медіа-ліга, навчання на тренерську ліцензію… Тому в минулому сезоні зіграв лише два матчі, забивши один м’яч. Але на праймі, звичайно, Олійник – майстерний півзахисник, який може зіграти на кількох точках поля й значно підсилити атаку з Мішуренком, Гладким, Галушко, Гребенюком і іншими провідними гравцями Авангарду.
Надія: Данило Смирнов
21-річний півзахисник Смирнов – вихованець Металіста, чи не наймолодший гравець основи. Звісно, коли команда починає йти під завдання, таким стає важче – але подивимося, як він себе проявить.
Головна втрата: Євген Хачеріді
Взагалі, суворо кажучи, втрата – це такі гравці, як Топоров (місцевий захисник 2006 р.н.). Але для публіки, звісно, магнітом був Хачеріді. В плані механіки він і в 37 років в порядку – в чотирьох матчах ААФУ забив минулого сезону два м’ячі й витримував весь матч. Ну що ж, це не залишилося непоміченим – ось сам Кучер у Чорноморець його запросив на перегляд. Але, може, ще й повернеться.
Головне придбання: Євген Селін
Взагалі, нам би назвати більш молодих і граючих – тому що вони будуть тягнути на собі весь сезон. Але зірки є зірки – до них вся увага. Тож захисник Селін має гідно замінити Хачеріді. Учасник Євро-2012 ще минулого сезону був основним у Першій лізі серед професіоналів (грав за християнський клуб ЮКСА на Київщині). Та й загалом Селін із його досвідом виступів у Металісті, Ворсклі, Динамо та за кордоном – це для ААФУ топ.
Трансферне вікно: 7,0
Тут ми говоримо не лише про зірок, а й про граючих футболістів у розквіті сил, яких не вистачало іноді Авангарду. От прийшли люди з ФК Лісне – одного з найсильніших аматорських колективів Київщини. Ось Взяли кількох недавніх професіоналів – той же Жичиков по ідеї в рідній області 3-5 років ще без проблем може пограти, і це суттєве підсилення правого флангу захисту. Є і втрати – проте загалом Авангард однозначно став сильнішим.
Пішли: в.Мурга (ФК Балаклія Балаклія ХрОАФ), з.Боєв, н.Бобіта (обидва – Діназ Вишгород Д2→Д3 ПФЛ), з.Топоров (ФК Шарівка ДЮСЗ), з.Хачеріді (Чорноморець Д1 УПЛ → Д2 ПФЛ), п.Науменко (-ЮА Троїцьке ХрОАФ), н.Співак (Олімпія Савинці ААФУ), в.Коваленко
Прийшли: в.Ярош (Вікторія Д2 ПФЛ), з.Жичиков (Металіст 1925 Д2 ПФЛ→Д1 УПЛ), з.Селін (ЮКСА Д2 ПФЛ), з.Чоботар, з.Яковенко (ФК Лісне ААФУ → Д3 ПФЛ), п./н.Прус (Ворскла-2 Д3 ПФЛ)
Інфраструктура:
Стадіон: Шкільний стадіон Юр’ївського ліцею, смт Юріївка, Дніпровська область (місткість 250 чоловік)
Мета на сезон 2025/26: у плей-офф уже виходили, тепер час поборотися за медалі.
Олімпія (Савинці, Полтавська область)
Ким були в чемпіонаті 2024/25
Підсумок сезону в ААФУ: 5 місце в Групі 2
Ідентичність
Засновано: 1976
Кольори: чорно-білі
Досягнення
Бронзовий призер чемпіонату України серед аматорів 2022/23, 2023/24
Володар Кубка України серед аматорських команд 2019/20
Чемпіон Полтавської області 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2023 років
Віце-чемпіон Полтавської області 2022, 2024 років
Володар Кубка Полтавської області 2014, 2015, 2016, 2017, 2018, 2020, 2022, 2023, 2024 років
Володар Суперкубка Полтавської області 2015, 2019, 2022, 2023, 2024 років
Чемпіон Миргородського району 2012 року
Володар Кубка Єдності 2021 року
Фіналіст Меморіалу Олега Макарова 2020 року
Керівництво та тренерський штаб
Президент: Ситник Тетяна Михайлівна
Головний тренер: Безуглий Олександр Іванович
Начальник команди: Галицький Дмитро Миколайович
Спортивний директор: Безугла Катерина Олександрівна
Адміністратор: Носенко Сергій Вікторович
Масажист: Мачуга Анатолій Іванович
Команда
Головний тренер: Олександр Безуглий
Колись був дуже навіть добротним футболістом, подавав надії в Ворсклі-2 разом із Мелащенком, пограв за друголіговий Вуглик (Мирноград). Але найбільше часу провів, звісно, в Олімпії, за яку грав у 2013-2018 роках. Після завершення виступів захисника спершу працював у штабі савинчан, а потім і сам їх очолив. У співпраці з Куликом і Галицьким цей сильний штаб до медалей чемпіонату України серед аматорів і Кубка України серед аматорів.
Лідер: Едуард Богомаз
35-річний захисник пройшов гарну професіональну школу – ФК Полтава, Сталь (Кам`янське, тодішній Дніпродзержинськ), ФК Карлівка. Грав за легендарне Нове життя Мелащенка, братів Ротанів, Демченка та інших гастролюючих зірок. Від 2015 року захищає кольори Олімпії й причетний до всіх обласних і всеукраїнських успіхів савинецького клубу. Разом із Фабунмі, Макаренком, Пономаренком, Ковтуном Богомаз належить до «сенаторів» Олімпії.
Зірка: Ігор Кошман
Свого часу Кошман вважався вельми перспективним, подавав надії в Таврії, Металурзі (Донецьк) і Металісті, пробував сили відразу в кількох закордонних чемпіонатах. За прекрасну роботу з м’ячем і високу техніку його періодично запрошували в амбітні Металіст 1925, Буковину та ПФК Львів. Другу лігу, наприклад, він вигравав із бузівською Нивою. В останні роки технічний і різноплановий півзахисник грає за Олімпію – і цей сезон найкращий для нього за ефективністю та залученістю в гру. Успіхи бомбардирів Руденка та Лободи також не в останню чергу пов’язані з наявністю таких футболістів у середній лінії.
Надія: Естефано Соболь
Олімпія – команда, яка покладається на дорослих і сформованих футболістів. Але в останні роки тут спеціально почали вводити в склад 21-23-річних футболістів. Один із них – місцевий вихованець Соболь, який певну частину юнацьких занять мав у Португалії. Непоганий півзахисник, може закрити кілька позицій. Він, Хохлов, Луценко, зараз буде ще Пось – це така «свіжа кров» для досвідченого колективу.
Головна втрата: Артем Оніщенко
Представник відомої в області футбольної династії мав піти в СК Полтава ще раніше, частку сезону провів у Гірнику-Спорт, тож провів у минулому сезоні за Олімпію лише кілька матчів. Але задатки в Оніщенка такі, що міг би замінити самого Фабунмі.
Головне придбання: Євген Співак
Останні кілька сезонів досвідчений форвард провів у Авангарді, але що робити йому в Лозовій при Гладкому та Мішуренку? Повернення в Олімпію, за яку він грав ще з 2017 року, буде корисним – вимальовується перспектива хорошої атаки з Руденком і Лободою. Сам по собі, 34-річний Співак – футболіст із хорошою школою Металіста, пограв ще за ФК Харків.
Трансферне вікно: 6,5
Втрат, які можна вважати дуже важкими, не було. Зате кожен із чотирьох новачків може допомогти.
Пішли: п.Алєксєєнко (Маяк Валки ХрОАФ), п.Оніщенко (СК Полтава Д2 ПФЛ→Д1 УПЛ), н.Реутов (Інваспорт Полтава АФП)
Прийшли: з.Курелєх (ФК Рокита Рокита АФП), з./п.Пось (Локомотив Київ Д3 ПФЛ), п.Каретник (ФК Решетилівка АФП), н.Співак (Авангард Лозова ААФУ)
Інфраструктура:
Стадіон: «Старт», місто Миргород (вміщує 1500 глядачів)
Погляд уперед
Мета на сезон 2025/26: мають повертатися в плей-офф і знову поборотися за медалі.
Нафтовик (Охтирка, Сумська область)
Ким були в чемпіонаті 2024/25
Підсумок сезону в ААФУ: 6 місце в Групі 2
Ідентичність
Засновано: 2020 (оригінальний клуб – 1980)
Кольори: чорно-біло-жовті
Досягнення ФК Нафтовик-Укрнафта та ФК Нафтовик-2:
Клуб виступав у Вищій/Прем’єр-Лізі України (1992р. – 12 місце; 2007/2008рр. – 15 місце)
Чвертьфіналіст Кубка України 2016/17
Переможець Першої ліги 2007 року
Переможець Групи «В» Другої ліги 2001 року
Чемпіон УРСР серед КФК 1985 року
Переможець української групи Другої ліги чемпіонату СРСР 1991 року.
Чемпіон Сумської області 2002, 2003, 2005, 2008, 2013 та 2022 років.
Володар Кубка Сумської області 1982, 1983, 1984, 2005, 2007, 2021 та 2022 років.
Володар Суперкубка Сумської області 2011 та 2022 років./
Володар Кубка голови Сумської обласної адміністрації 2001 та 2010 року.
Досягнення ФК Нафтовик-Охтирка:
Чемпіон Сумської області 2022 віце-чемпіон 2020, бронзовий призер 2021 року
Володар Кубка Сумської області та 2022 років
Володар Суперкубка Сумської області 2022 року
Керівництво та тренерський штаб
Президент клубу: Сікун Олександр Михайлович
Начальник команди: Олондарь Сергій Петрович
Головний тренер: Бала Віталій Володимирович
Тренери: Табачун Руслан Миколайович
Команда
Головний тренер: Віталій Бала
Колись грав на позиції захисника за ФК Тростянець і Нафтовик (Охтирка). Був одним із тих, хто із батьком і сином Сікунами стояв біля витоків відродження футболу Сумщини на всеукраїнському рівні.
Лідер: Олександр Лапін
Фактично все життя в рідному клубі, за винятком короткого відрядження за кордон (Молдова, Нідерланди) та епізодичних виступів за інші аматорські клуби Сумщини й Слобожанщини. Центрхав, за потреби – центрбек. Застав ще пізній Нафтовик-Укрнафту в Першій лізі ПФЛ України. Що тривожить – разом із Сосєдком сезон починав у Богодухів NIKA SMK. Але, зважаючи, що клуб із Харківщини вже вилетів із Кубка України УАФ (0:4 від Олімпії), очікується, що повернеться.
Зірка: Андрій Нелін
На позиціях опорника і центрбека пограв за академії Динамо та Дніпра, викликався в юнацьку збірну України. Має професіональний стаж (особливо успішно виступав за Гірник-Спорт, аж до медалей ПФЛ). Багато років був лідером миколаївської Вікторії (Сумщина), як капітан, приводив її до чемпіонства ААФУ. В свої 34 роки в порядку – які штрафні минулого сезону клепав за Нафтовик!
Надія: Данило Кобцов
Вихованець сумської Барси колись «висів» під першим складом Альянсу/Вікторії, а потім грав у команді добре відомого на Сумщині Юрія Ярошенка – вінницькій Ниві. Був цілком собі важливим гравцем учасника Другої ліги ПФЛ України. Для Нафтовика – дуже хороше та своєчасне підсилення.
Головна втрата: –
Головне придбання: –
Трансферне вікно: –
Поки не можемо судити, тому що клуб стартує пізніше й трансферна кампанія ще не завершена. Ясно, що вже втратили основного воротаря Юрченка й майже вирішили питання з півзахисником друголігової Ниви (Вінниця) Кобцовим. Інші ще можуть повернутися.
Пішли: в.Юрченко (Вікторія Суми Д2 ПФЛ), з.Сосєдко, з./п.Лапін (всі – NIKA SMK Богодухів ХрОАФ), п.Русін (Україна Токарі АФСО)
Прийшли: з.Перевєрзєв (Інгулець U-19), п.Кобцов (Нива Вінниця Д3), н.Мигаль (NIKA SMK Богодухів ХрОАФ)
Інфраструктура:
Стадіон: «Нові Санжари», смт. Нові Санжари (вміщує до 500 глядачів)
Погляд уперед
Мета на сезон 2025/26: міцна та непоступлива команда – точно буде боєздатною, але для виконання завдань треба більша глибина складу та збереження лідерів, які влітку встигли побігати за інші аматорські колективи.
Стандарт (Нові Санжари, Полтавська область)
Ким були в чемпіонаті 2024/25
Підсумок сезону в ААФУ: 7 місце в Групі 2
Ідентичність
Засновано: 1971
Кольори: зелені
Досягнення
Чемпіон Полтавської області 2022, срібний призер – 2021, бронзовий – 2023 року
Володар Кубка Дніпропетровської області 2024 року
Фіналіст Кубка Полтавської області 2021, 2022 років
Володар Кубка Пожечевського 2023 року
Керівництво та тренерський штаб
Президент: Тютюнник Сергій Андрійович
Головний тренер: Обревко Олександр Анатолійович
Тренери: Кініцький Андрій Романович, Мироненко Роман Юрійович
Начальник команди: Швей Сергій Михайлович
Адміністратор: Тютюнник Андрій Васильович
Трансферне вікно: –
Ми поки залишимо всі питання відкритими, бо влітку були чутки, що Стандарт припиняє виступи, і зараз неясно, в якому складі команда заявиться на чемпіонат.
Пішли: з.Слюсар (Металург Д2 ПФЛ), з.Клочко (Скала 1911 Д3 ПФЛ), п.Панов (Ребел ААФУ →Д3 ПФЛ)
Прийшли: в.Попович, п.Д.Шелаєв (обидва – Дністер Заліщики ААФУ)
Інфраструктура:
Стадіон: «Колос» (Магдалинівка) / «Нові Санжари», смт. Нові Санжари (вміщує до 500 глядачів)
Погляд уперед
Мета на сезон 2025/26: .
Карбон (Черкаси)
Ким були в чемпіонаті 2024/25
Підсумок сезону в ААФУ: дебютанти
Ідентичність
Засновано: 2016
Кольори: чорні
Досягнення
Володар Кубку Черкаської області «Кубок Героїв ЗСУ» 2024 року
Керівництво та тренерський штаб
Президент: Казарян Нарек Петросович
Віце-президент: Кулик Володимир Григорович
Головний тренер: Столовицький Ігор Михайлович
Тренер: Коваленко Дмитро Владиславович
Начальник команди: Болюк Олександр Володимирович
Команда
Головний тренер: Ігор Столовицький
Легенда черкаського футболу. Грав також у півзахисті того самого Шахтаря, а як тренер, приводив Черкаський Дніпро до медалей у ПФЛ. А ще брав участь у підготовці майбутнього оборонця Динамо, Евертона та збірної України Віталія Миколенка. В минулому сезоні Карбон Столовицького дебютував у Кубку України серед аматорів (програв у один гол Стандарту, на той час напічканому зірковими ветеранами), а потім пограв у Відкритому зимовому кубку ПФЛ (останнє місце в групі).
Лідер: Вячеслав Орел
Та спробуй тут назвати одного – зібралася ціла плеяда найкращих місцевих аматорських футболістів. Хай буде універсал Орел, який може зіграти опорника чи захисника. Пройшов місцевий професіональний клуб, подавав надії в Вересі та Кремені. Багато років в аматорах, але гравець із хорошою школою. Як і Вініченко, Білоус, Гарнага, Дєдов, Дувняк, Кошелюк і багато інших.
Зірка: Максим Авер’янов
28-річний півзахисник конструктивного плану починав із Довбиком, займався в Металісті та Зірці, пограв за черкаський футбольний професіональний клуб. В останні роки з успіхом грав у Другій лізі ПФЛ України за ПФК Звягель і стрийську Скалу 1911, але абсолютно усвідомлено перейшов у Карбон і допомагає клубу в обласних і всеукраїнських аматорських турнірах.
Надія: Андрій Беззуб
Ну хай буде цей 20-річний півзахисник. Має футбольну освіту рівня Ворскли та Олександрії, пограв за Реверу 1908 в т.ч. в Другій лізі.
Головна втрата: Денис Шурубура
Свого часу Черкаський Дніпро мав цілу групу талановитих вихованців 1996-97 р.н. – аж до Довбика. З цього покоління – і захисник Швиденко. Він встиг пограти за Черкащину та Дніпро (Черкаси) в ПФЛ України. Відомий і в аматорському футболі інших облстаей. Оце – втрата. Хай і весняна. Далі грає за Профіспорт із Золотоніського району.
Головне придбання: Іван Борисенко
Назвемо цього досвідченого вже вінгера 1997 р.н. Займався в академії Металурга (Донецьк), застав відродження Оболоні-Бровар. Юним перейшов у аматори і був там улюбленцем публіки, вигравши все, що можна в складі миколаївської Вікторії (Сумщина). Після паузи на службу в силах оборони пограв за вишгородський Діназ, але невизначеності не терпів – тож тепер з Карбоном постарається перезавантажитися в аматорах.
Трансферне вікно: 6,0
Зберегли, в основних рисах, свій чемпіонський склад і ще й підсилилися кількома гравцями – як досвідченими (той же Скоров грав за зірку й Агротех), так і молодими.
Пішли: –
Прийшли: з.Козубенко (Скала 1911 Д3 ПФЛ), п.Дувняк (УТК Паланка ФФЧО), п.Нікулін (Зірка Кропивницький КрОАФ), п.Скоров (Ураган-Цетус Черкаси ФФЧО), п.Соколовський (ост.кл.: ФК Оріхів ЗАФ), п./н.Борисенко (ост.кл.: Діназ Вишгород Д2→Д3 ПФЛ)
Інфраструктура:
Стадіон: «Зоря», село Білозір’я (вміщує 972 глядачі)
Погляд уперед
Мета на сезон 2025/26: склад у черкасців непоганий, але це дебютний сезон, тож амбіції треба буде довести в грі.
ФК Рокита (Полтавська область)
Ким були в чемпіонаті 2024/25
Підсумок сезону в ААФУ: дебютанти
Ідентичність
Засновано: 2010
Кольори: біло-зелені
Досягнення:
Чемпіон Полтавської області 2015 та 2025 років
Фіналіст Кубка Полтавської області, сезони 2011, 2017, 2023 та 2024 років
Володар Суперкубка Полтавської області 2015, 2017 та 2024 років
Керівництво та тренерський штаб:
Почесний президент: Комар Анатолій Григорович
Президент: Семука Роман Іванович
Головний тренер: Галимурза Віталій Анатолійович
Тренери: Томенко Олександр Юрійович, Чуваєв Олег Сергійович
Адміністратор: Біліченко Олексій Вячеславович
Команда
Головний тренер: Віталій Галимурза
Це перший гучний тренерський досвід для нього – і він дуже успішний. ФК Рокита при хорошій конкуренції за останні півтора роки виграла всі головні титули та трофеї Полтавської області, а в минулому сезоні дебютувала в Кубку України серед аматорів (вибила майбутнього учасника Другої ліги ПФЛ України – ХФК Пенуел, і з серйозним боєм програла майбутньому володарю трофею – Агротеху).
Лідер: Андрій Місяйло
Дворазовий переможець всесвітньої Літньої Універсіади, майстер спорту міжнародного класу з футболу в свої 37 років залишається дуже в порядку. 21 м’яч набив у минулому сезоні в чемпіонаті Полтавщини, ставши найкращим бомбардиром (і це не будучи чистим форвардом, скоріше в відтяжці!). А загалом Місяйло – відомий футболіст. Вихованець донецьких Шахтаря та Металурга, був на контракті в Ворсклі та Іллічівці. Пограв у ПФЛ з Гірник-Спорт, Кремінь, ФК Карлівка та Макіїввугілля. 10 років успішний на аматорському рівні.
Зірка: Юрій Фоменко
Вибір у нас грандіозний, ветеранів заявлено багато. Але навряд чи ті ж тренери з фізпідготовки Карпат – Сапай чи Полісся-2 – Ярмаш багато пограють за ФК Рокита в ААФУ (графіки будуть співпадати). А от Фоменко – може. Добротний футболіст, пограв за низку професіональних клубів (МФК Миколаїв, алчевська Сталь, Прикарпаття, Геліос, ФК Полтава, Рух). Мав успішний легіонерський досвід. Багато років віддав СК Полтава – тому самому клубу, який зараз сенсаційно доріс до УПЛ. За ФК Рокита голеадор вперше зіграв ще до ковідної пандемії, а в останні сезони передає свій досвід найкращій аматорській команді області. Людині майже 39 років, а за останні два роки забив більше 10 м’ячів!
Надія: Олександр Подрезан
Такі от досвідчені команди під завдання рідко возяться з молоддю. Проте так співпало, що Гірник-Спорт переживає тяжкі часи, тож ФК Рокита змогла перехопити відразу п’ятьох основних гравців учасника Другої ліги ПФЛ України. Ось, приміром, 21-річний півзахисник Подрезан відіграв 44 матчі на професіональному рівні, уже забивав навіть у Першій лізі. Такі футболісти – це якісне підсилення для команди, якій потрібна була «свіжа кров»
Головна втрата: Валерій Курелєх
Досвідчений оборонець багато років провів серед професіоналів – подавав надії в Ворсклі, був провідним гравцем Кременя. Ще що особливо важливо, перейшов у склад найголовнішого конкурента.
Головне придбання: Микола Бойко
Кого ж одного вибрати… Якісні є придбання. Хай буде Бойко. Йому 28 років, серед професіоналів не грав, але в минулому сезоні за Сокіл забив 8 м’ячів у чемпіонаті України серед аматорів. Із добре знайомими Самбурським і Дардою утворить дуже цікаву групу атаки у Галимурзи.
Трансферне вікно: 6,5
Підсилилися, та ще й гравцями в золотому футбольному віці. А якщо ще й іменитих ветеранів вдасться часто залучати, то це взагалі буде топчик.
Пішли: з.Курелєх (Олімпія Савинці ААФУ)
Прийшли: з.Звєрєв, з.Томенко, п.Ковальов (всі – ФК Решетилівка Решетилівка АФП), з.Черниш, з.Шептіцький, з.Юрченко, п.Дудка, п.Подрезан (всі – Гірник-Спорт Д3 ПФЛ), п.Бойко (Сокіл Михайлівка-Рубежівка ААФУ КОАФ), п.Заїченко (ЛНЗ Черкаси U-19), п./н.Дарда (Денгофф Денихівка ААФУ КОАФ)
Інфраструктура:
Стадіон: «Маяк», с. Рокита (вміщує до 600 глядачів)
Погляд уперед
Мета на сезон 2025/26: дуже добротна команда. Звісно, неясно, як вона витримає перехід на вищий рівень за класом і особливо календар із тривалими переїздами й регулярним виступом (це часто проблема для клубів із віковим складом укоренілих аматорів, які не звикли до логістики масштабу єврокубків). Але загалом ФК Рокита – один із фаворитів східної групи, це ясно.
То4ка (Одеса)
Ким були в чемпіонаті 2024/25
Підсумок сезону в ААФУ: дебютанти
Ідентичність
Засновано: 2020
Кольори: фіолетові
Керівництво та тренерський штаб
Президент: Топал Пилип Сергійович
⭐️ Команда
Трансферне вікно: –
Команда ще не заявлялася на чемпіонат.
Пішли: –
Прийшли: –
Інфраструктура:
Стадіон: –
Погляд уперед
Мета на сезон 2025/26: –
Що ще треба знати
Порівняно з сезоном 2024/25, 4 клуби підвищилися в класі, отримали професіональний статус і дебютували в Другій лізі ПФЛ України:
- ФК Лісне (Київська обл.)
- Атлет (Київ)
- Ребел (Київ)
- Пенуел (Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.)
Ще 6 клубів припинили виступи в цьому турнірі:
- Сокіл (Михайлівка-Рубежівка, Київська обл.)
- Фенікс (Підмонастир, Львівська обл.)
- Галич (Збараж, Тернопільська обл.)
- Мрія (Гостомель, Київська обл.)
- Титан (Одеса)
- Зірка (Кропивницький)
Ще 8 є новачками чемпіонату ААФУ:
- Корміл (Яворів, Львівська область)
- ФК Тростянець (Волинська область)
- Маяк (Сарни, Рівненська область)
- ФК Костопіль (Рівненська область)
- СК Коростень/Агро-Нива (Житомирська область)
- Карбон (Черкаси)
- То4ка (Одеса)
- ФК Рокита (Полтавська область)
Змагання проводяться за системою «осінь-весна» з розподілом на дві групи за географічним принципом і весняно-літнім чемпіонським плей-офф із стиковими матчами на виліт: 1/4 фіналу, 1/2 фіналу та супер-фінал. Розігруються золоті, срібні та бронзові медалі (для двох півфіналістів). Клуби-учасники змагань отримують право подати документи на атестацію для участі в Другій лізі сезону 2026/27 та отримання профі-ліцензії.