«Авангард» (Корюківка): 3 місце Групи 2 на проміжному етапі

Один із найголовніших претендентів на звання «Прогрес сезону» – це один із старожилів змагань, футбольний клуб «Авангард» із міста Корюківка Чернігівської області. Награвши за останні роки потужну, злагоджену «основу», а також якісно посиливши склад точковими придбаннями, підопічні Валерія Чорного ще й встигли намітити зміну поколінь – і це все не на шкоду результату, а навпаки – тільки на користь!

Як це вдалося «Авангарду»? Ми розпитали головного тренера команди Валерія Чорного.

– Не так часто доводиться бачити настільки значні турнірні ривки: після 9-го місця серед 12 учасників Групи 2 минулого сезону наразі ваша команда зимує третьою із реальними шансами на плей-офф. Що змінилося в «Авангарді», що спричинило до такого прогресу?

– Ну, я думаю, по-перше, ми зробили нарешті конкуренцію в команді. У складі у нас було 22-23 футболісти, чого дуже не вистачало раніше. Упродовж чемпіонату ми прийшли до висновку, що практично всі гравці в нашому складі рівноцінні. Коли людина не грає – вона починає замислюватися, а що ж робити? Як повернутися в гру, як завоювати ігрові хвилини на полі? Це дуже якісно впливає на спортивний, змагальний характер футболістів. Починає вмикатися спортивне самолюбство. Тренування зовсім по-іншому проходять. І це дає такий результат.

По-друге, на початку нового сезону керівництво з нами проговорило, що якщо до зими ми будемо потрапляти в ту зону, яка нам дозволятиме сподіватися на плей-офф, то вони згодні розглянути питання про підвищення в класі. Це був якісний мотиваційний момент.

По-третє, вважаю, що той «кістяк» колективу, який працював зі мною останніх 3-4 роки, залишився, а команду доповнили здібні новачки. Ось ці фактори й відіграли свою роль.

– За останнє півріччя команду поповнила низка новачків. І серед них виділяються молоді. Цілеспрямоване омолодження?

– Безперечно, мали на увазі й таке. Хоча, загалом, як-то кажуть, у паспорт ми не заглядаємо, завжди дивимося, передовсім, на ігрові якості футболістів. Щодо молодих – у нас ведеться постійна селекційна робота. Переглядали гравців у зимових турнірах, товариських матчах, змаганнях нижчого рівня. Десь своєчасними були поради наших друзів – футбольних людей. Отак і зібрали конкурентоздатний колектив.

Хто найбільше здивував серед молоді? 20-річний Андрій Лакеєнко, який прибув до нас після виступів за вишгородську «Чайку». Коли ми його запрошували, було багато скептиків, але в підсумку на відповідальній позиції центрального захисника він витіснив зі стартового складу навіть таких досвідчених гравців, як Даценко та іноді й Поляниця. До того ж, Андрій ще й почав забивати. Відзначимо поступовий, але впевнений прогрес 17-річного вихованця місцевого футболу Максима Сердюка.

– Яскраво проявив себе, але так само швидко зник 19-річний Назар Волошин. Куди подівся гравець, який за три матчі встиг забити три м’ячі?

– Це складне питання. При тому потенціалі, який він має, він рівно настільки ж не бажає працювати. Людина пішла іншим шляхом і зараз не грає в футбол. Вирішив, що наразі не хоче грати, хоча я йому кажу, що він, по суті, ще й не починав.

– Відносно посилення по ходу сезону – хто, із заявлених вже після початку чемпіонату, посилив «Авангард»?

– Передовсім, говорив би Максима Чауса – і сам забивав, і гольові передачі віддавав, і значно урізноманітнив нашу флангову гру. Ми на нього розраховували, і коли він прийшов, набрав форму, ми побачили людину, яка допомогла команді й давала результат. Раді, що Максим залишається з нами, здорово, що ми його повернули.

Той же Волошин – це було б посилення, але, на жаль, таке буває: коли з людиною цікаво працювати, але їй, здається, футбол не настільки потрібен.

– Ваша команда минулого сезону часто страждала через травми вікових лідерів (найдовше, здається, лікувався Яловець), а от зараз дехто з них все частіше випадає з основи. Процес зміни поколінь зачепить їх уже навесні?

– У наших ветеранів є бажання продовжити грати, і я не проти – думаю, це буде така чудова заключна нота в декого з них у кар’єрі в клубі, де вони провели багато років. Я на них розраховую й ми постараємося все зробити, щоб вони змогли гарно виступити в вирішальній частині чемпіонату.

– Чи не означає це, що тому ж 42-річному Сергієві Даценку доведеться замислитися про універсалізм?

– Ми загалом придивляємося до гравців, стараємося звертати увагу на задатки універсалізму. Але щодо Даценка – він не один рік допомагав нам саме в центрі захисту, тож на залишок сезону ми також будемо розраховувати на ці його вміння.

Читайте також:

«Авангард» станом на літо 2019 року: повернення Порохні та Химанича, залучення молоді

– На сьогодні вже є певна визначеність стосовно тих гравців, хто пішов із «Авангарду» або поповнив команду?

– За час моєї роботи з «Авангардом» це перший зимовий період, коли у нас, окрім нашого камерунського та грузинського легіонерів (Ейєнга та Цулукідзе), ніхто не пішов. Всі тренуються, всі хочуть себе проявити, а команда в цілому об’єднана однією ідеєю та завданням.

Щодо селекції, то є, звичайно, гравці, до яких ми придивляємося. Зокрема, хотіли б повернути до себе півзахисника Сираша та форварда Вовка, які раніше грали за «Авангард», але потім отримували новий досвід у молодіжній першості Favbet Ліги в складі дубля чернігівської «Десни». Хтось із них за віком переріс ці змагання, хтось покинув уже дубль і може до нас повернутися.

Уже в такому складі, посиленому та зіграному, хочемо стартувати навесні.

– Ви згадали про додаткову мотивацію від керівництва клубу, то як проходить для вас атестаційний процес?

– Все нормально, ми цілеспрямовано здаємо документи та виконуємо поставлені атестаційним комітетом вимоги.

– А як стоятиме питання з інфраструктурою?

– Наразі ми будемо приймати суперників у Чернігові. Або на «Чернігів-Арені», або на «Юності» – де також зробили стадіон. Це ми обговорили з комітетом інфраструктури, питань немає.

– У мене питання відносно самої Корюківки: у вас є свої віддані вболівальники, а до Чернігова не так багато. Не боїтеся це втратити?

– Звичайно, боїмося. Будемо сподіватися на їхню підтримку й в обласному центрі. А в майбутньому, якщо у керівництва буде змога зробити реконструкцію нашого корюківського стадіону й привести його до всіх сучасних вимог, то чому ні? Із задоволенням повернемося. Це буде своєрідна мотивація і для нашого керівництва: попрацювати над стадіоном, щоб Корюківка могла приймати змагання вищого рівня.

– А які ваші враження від чемпіонату України цього сезону? З одного боку, ваша група втратила «Дніпро», «Авангард» (Бзів) і «Альянс», який нині в лідерах у Другій лізі. З іншого – додалася група новачків. Ці зміни в плюс чи в мінус класу та змагальності турніру?

– Ви знаєте, таке двояке враження. Мабуть, якщо дивитися на наші результати, може здатися, що турнір став слабкішим. Пішли авторитетні учасники – на жаль, дехто – не на підвищення, а взагалі припинив своє існування. Але якщо подивитися на турнір в цілому, то рівень учасників став більш змагальним. Рівнішим. У нашій групі турнірна таблиця відображає те саме – і між 4-5 командами, які йдуть слідом за трійкою лідерів, дуже невелика різниця. Грати з цими суперниками важко і лідерам, і аутсайдерам, та й між ними ігри безкомпромісні, напружені та непередбачувані. Тому моя думка така: можливо, через те, що деякі команди припинили участь, а з ними – пішли й досить сильні виконавці, середній клас і дещо впав. Але турнір вирівнявся, зберігає інтригу, однозначно відкриває нові імена.

– Як розпланували підготовку, власне, «Авангарду»?

– Ми вже тиждень, як почали працювати. Зараз будемо готуватися до участі в щорічному турнірі ФК «Чернігів». Запланували декілька спарингів у Києві – домовилися з друголіговою «Чайкою» (Петропавлівська Борщагівка), хотіли б зіграти і з ФК «Кудрівка». Так собі плануємо, що за той місяць, який у нас залишився, 6-7 контрольних ігор зіграємо.

– «Авангард» (Корюківка) зразка 2019 року – дійсно досить цікава команда. У вас, як у тренера, що очолює її вже фактично десять років, вона найкраща?

– Напевно, так. Я думаю, що дійсно вона найсильніша. Мені особисто та команда, яка починала виступи на всеукраїнському рівні та здобувала обласні титули, дуже була симпатичною. Але зараз «Авангард» демонструє найкращі результати і перебуває в трійці лідерів групи. Це досить важлива обставина.

Артур Валерко, SportArena.com

ФК «Авангард» (Корюківка, Чернігівська область)

• Рік заснування: 1960

• Стадіон: КФТП «Паперовик» (вміщує 250 глядачів)

• Керівництво та тренерський штаб

Президент: Верещака Олександр Михайлович

Головний тренер: Чорний Валерій Анатолійович

Тренери: Падун Артем Васильович, Поляниця Андрій Миколайович

• Досягнення:

Чемпіон Чернігівської області 2007, 2012, 2013 років.

Володар Кубка Чернігівської області 2011, 2013 років.

• ФК «Авангард» в інтернеті:

http:/teams/avangard-koryukivka-chernigivska-obl

• Статистика виступів клубу в ААФУ:

Рік	Місце	І	В	Н	П	М’ячі	О
Чемпіонат ААФУ
2013	4 (із 6)	10	3	2	5	11:14 (-3)	11
2014	3 (із 6)	10	5	1	4	9:8 (+1)	16
2015	3 (із 4)	6	2	1	3	9:12 (-3)	7
	6 (із 6)	10	1	2	7	9:24 (-15)	5
2016/17	11 (із 12)	20	4	2	14	18:40 (-22)	14
2017/18	6 (із 8)	14	4	2	8	17:19 (-2)	14
2018/19	9 (із 12)	22	7	6	9	31:38 (-7)	27
Всього		92	26	16	50	104:155 (+51)	94
Кубок ААФУ
2017/18	1/8	4	2	1	1	5:4 (+1)	7
2018/19	1/4	6	2	2	2	9:12 (-3)	8
Всього		10	4	3	3	14:16 (-2)	15